Ліворукість може бути як вродженою, так і набутою: що слід знати праворуким про ліворуких

13 серпня відзначають Всесвітній день шульги. Людей із ведучою лівою рукою не так багато, і вони змушені пристосовуватися під «праворукі» правила гри. Не так давно їх перевчали силоміць, проте вже начебто всі розуміють, що набагато продуктивніше використовувати ті переваги, які дає ліворукість. Що слід знати про ліваків «праворукій більшості»? Про це розповідає Learning.ua.

Як відомо, шульга — це людина, яка ліву руку використовує набагато частіше, ніж праву. Це проявляється як у несвідомих діях, так і при виконанні тонких операцій із дрібними предметами; шульга тримає ложку у лівій руці під час прийому їжі і олівець — під час малювання. І, звісно, шульга писатиме лівою рукою. Статистика стверджує, що людей, яким зручніше користуватися лівою рукою, не більше 15 % від загального населення. Причому деякі дослідники дають меншу цифру — близько 5%. І, як стверджує порівняння статистичних даних, число ліворуких поступово зменшується у відсотковій пропорції.

Головною ж причиною цього є спроба батьків і вчителів перевчити дитину, змусити її користуватися правою рукою частіше, ніж лівою. Роблять це і заради зручності (вчителів і батьків, а не дітей, яким і так добре), і через хибне твердження, нібито ліворукість є відхиленням від норми. Сучасні батьки, які далекі від цих ідей, хоча б інтуїтивно розуміють, що намагатися перевчити дитину не тільки складно, а й шкідливо для неї. І дитячі психологи це підтверджують, стверджуючи, що будь-які спроби силоміць змусити дитину перевчитись працювати правою рукою можуть призвести до кепських наслідків.

У чому головні особливості ліворуких дітей

Якщо дитина — шульга, це вказує на певні відмінності від однолітків. І насправді те, що шульга здебільшого користується лівою рукою, є не причиною цих відмінностей, а наслідком, бо суть у особливостях роботи головного мозку, а не рук. Людський мозок є дуже цікавим, дивовижним органом, за роботою якого можна прослідкувати через інші частини тіла. Хоч як це дивно, людям властивий протилежний звʼязок півкуль.

Наприклад, відомо, що за зір відповідає та частина мозку, яка розташована на потилиці. Так ось, за роботу лівого ока відповідає права потилична півкуля, а за роботу правого ока — ліва. З руками та ж ситуація: якщо дитина краще володіє правицею, більш активною є ліва півкуля, а от у ліворуких людей більш активною є права. Вона, окрім лівої руки, ноги й ока, відповідає за наступні функції:

• Абстрактне мислення.
• Почуття ритму.
• Сприйняття інтонації голосу, звуків і музики.
• Сферу емоційного сприйняття.
• Образне мислення й уяву.

Очевидно, що незалежно від того, якою рукою краще володіє людина, вона використовує весь мозок цілком. Адже абстрактне мислення властиве всім людям, зокрема і праворуким, серед яких є багато музикантів, письменників і людей творчих. Так само і кожен шульга використовує ліву півкулю мозку, яка, окрім іншого, відповідає за можливість спілкуватися за допомогою слів — чи не кожен шульга вміє говорити не гірше за людину, яка користується правою рукою. Але, звісно, певні наслідки цих розбіжностей є. Наприклад, шульга дійсно має здебільшого краще почуття ритму, більше орієнтується на емоції тощо. Особливості роботи мозку — не причина, а наслідок того, як себе виражає природа людини.

Що цікаво, ліворукість може бути як вродженою, так і набутою. У першому випадку вона зумовлена генетично. А от у другому це явище виникає частіше за все, коли дитина намагається копіювати когось. Скажімо, друга-однолітка з дитячого садочка, батьків або ж дідуся-шульгу. Поступово, завдяки гнучкості дитячого сприйняття, це стає звичкою.

Як не дивно, якщо дитина сама себе перевчає користуватись більше тою чи іншою рукою, шкоди від цього не буде. Навпаки — через розвиток моторних навичок малюк стимулює роботу мозку. В результаті встановлюється щось на кшталт зворотного звʼязку. Важливо, що ступінь ліворукості є відносною. І це справедливо і для дітей, які більше працюють правицею. Деякі малюки можуть досить легко переходити у виконанні буденних справ з однієї руки на іншу, але деяким властива впевнена робота тільки однією рукою. І зрозуміти міру того, наскільки дитина може без психологічних травм переходити з праворукого «режиму» на ліворукий, може тільки вона сама. Відбувається це інтуїтивно: коли малюк розуміє, що ту чи іншу справу йому простіше робити лівою рукою, він просто починає це робити. І якщо він намагається наслідувати батьків, які все роблять правицею, але у нього це не виходить, то він просто знову починає робити все так, як йому зручно. Втручатись у цей процес не варто. Навпаки, батькам слід стимулювати дитину, заохочувати її вивчати власні можливості.

Чому батькам і вчителям не можна перевчати шульгу?

Дитячі психологи давно виявили, що спроби змусити дитину більше працювати правою рукою можуть призвести до поганих наслідків для розвитку малюка, його стосунків з однолітками і батьками, а також його психологічного стану. Чому? Спеціалісти, які займались цим питанням, помітили деякі особливості поведінки дітей, яким властива ліворукість. Перш за все, вони більш вперті. Якщо не заважати дитині користуватись тою рукою, якою їй зручно, цю впертість можна направити у конструктивне русло, виховавши наполегливість, рішучість і бажання все доводити до кінця. Але у випадку, коли дитина відчуває на собі спроби перевчити її на володіння правою, це викликає природний супротив, який негативно відобразиться на здатності малюка йти на контакт з оточуючими. Цей наслідок особливо загострюється через те, що шульга за природою своєю більш довірлива, відкрита та безпосередня у спілкуванні. Фактично, спробами перевчити дитину-шульгу батьки вчиняють психологічний тиск і насильство над нею, над її природою. І раніше це доходило до абсурдних явищ. Наприклад, ліворуким дітям зашивали кишені зліва, щоб вони нічого туди не клали. І за часів, коли удари лінійкою по руках і пальцях були типовим педагогічним методом, багато хто з дітей страждав у школах фізично через свою природну схильність усе робити лівою рукою. Зараз, звісно, таких методів уникають, але й більш, здавалося б, лагідні методи перевчити дитину є насильницькими.

Бо всі дитячі психологи наголошують на тому, що ліворукість — це не відхилення від норми, а особливість дитини, її власний варіант нормального розвитку.

Окрім явних психологічних проблем, можуть виникнути і проблеми зі здоровʼям фізичним. Перш за все, ліворукі діти, яких намагаються перевчити, страждають від неврозів, наслідком яких може бути дитячий енурез, схильність до істерик, неконтрольовані зміни настрою тощо. Також можуть виникнути проблеми зі сном, внаслідок яких дитина буде млявою, погіршиться її імунітет. Іноді у цих випадках спостерігаються болі у животі, погіршення зору. Але найгірший наслідок, який може статися з дитиною, — заїкання. З цією проблемою впоратись буде значно важче.

Тож батькам у жодному разі не можна перевчати дітей, яким зручніше користуватися лівою рукою. Хоча часто дитина-шульга пізніше починає говорити, інколи їй може знадобитись допомога логопеда, але це не варто вважати недоліком. Адже натомість такі діти обдаровані творчо, і ці здібності, які виявляє малюк уже в ранньому віці, варто стимулювати і розвивати.

Дорослі люди, які більше працюють лівою рукою, теж мають певні особливості. Наприклад, вони набагато швидше заглиблюються у будь-яку задачу і, в середньому, швидше знаходять її рішення. При цьому ліворука доросла людина частіше впадає в депресію і більш емоційна загалом. Разом з тим таким людям властиве вміння дивитись на ситуацію не стільки послідовно, скільки загалом, вони бачать повну картину подій і можуть виділити в ній головне. У багатьох видах спорту ліворукість може бути дуже корисною, наприклад, у фехтуванні чи боксі.

Як допомогти дитині-шульзі?

Перш за все, батькам треба переконатись, що ніхто інший не намагається перевчити їхню дитину. Ще досі є вчителі, які вважають це за потрібне. Від їхнього впливу дитину треба рішуче захистити.

Окрім того, дитина-шульга через орієнтацію на образне мислення відчуває складності з вивченням звичайних шкільних предметів, таких як математика та письмо. Але не тому, що таким дітям важко даються букви — просто навчальна програма для них не пристосована. Батькам слід займатись з дитиною додатково, використовуючи абстрактні моделі. Наприклад, представити кожну літеру алфавіту як малюнок («Х» як людину, яка підняла руки, «О» як колесо від велосипеду тощо) чи використовувати інтерактивні вправи і навчальні ігри — все, що стимулює уяву й уже через неї відкладає у памʼяті дитини ту чи іншу інформацію.

Також варто купувати для ліворукої дитини спеціальні лінійки, ручки й інше канцелярське приладдя. Виробники останні роки роблять ці предмети однаково зручними як для праворуких дітей, так і для тих, хто працює лівицею. Але є й фірми, які спеціалізуються на продукції для ліворуких. Їхні вироби зазвичай недорогі, але дійсно розраховані на те, що дитині-шульзі буде зручно.

Особливим чином треба й організувати робочий простір такої дитини. Світло на письмовий стіл має падати з правого боку. Коли малюк йде до школи, варто наполягти на тому, щоб він сидів зліва від сусіда (так вони не заважатимуть одне одному) і якомога лівіше від дошки, щоби краще сприймати інформацію.

Цікаві факти про ліворуких людей

Деякі дослідники стверджують, що попри невеликі складності у малому віці з засвоєнням числової інформації і мовленням, пізніше дитина-шульга демонструє чудові можливості з запамʼятовування інформації. Також таким дітям властиві творчі здібності. Важко перелічити всіх обдарованих людей, які були шульгами. Це і Леонардо да Вінчі, й Ісаак Ньютон, і Мікеланджело Буонаротті. Серед письменників: Марк Твен, Йоганн Вольфґанґ фон Ґете. Серед підприємців: Бенджамін Франклін і Генрі Форд. І звісно, не можна забувати славнозвісних музикантів, які все робили лівою. Це Ніколо Паганіні і Майкл Джексон, Людвіг ван Бетховен і Джимі Гендрікс.

При цьому й досі невідомо, коли, як і чому люди у своїй більшості почали більше розраховувати на правицю. Є думка, ніби так у старовину було безпечніше, адже серце розташоване трохи лівіше, тож, простягаючи вперед правицю (зі зброєю на війні чи то на полюванні), людина менше ризикувала.

В будь-якому разі орієнтація на праву чи ліву руку у виконанні повсякденних операцій — частина природи людини. І її не можна ігнорувати.

Також ми писали, що робити, якщо в сім’ї росте шульга: поради психолога.