Неділя, 25 Жовтня 2020
Догори
Дати відгук
  • Головна
  • Новини
  • Еко
  • Ліс
  • Лісові зашквари Міндовкілля: екоактивісти заявляють про саботаж Держлісагентством законів

Лісові зашквари Міндовкілля: екоактивісти заявляють про саботаж Держлісагентством законів

Пікет під екоміністерством з вимогою зупинити рубки та створити нацпарки

9 хв на прочитання23 Вересня 2020, 18:30 663
фото Олега Листопада фото Олега Листопада
Поділитись:

Під стінами Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів  відбувся пікет. Екоактивісти вимагали від чиновників виконання законів Про охорону пралісів, Про заборону суцільних рубок в Карпатах та закону про впровадження вимог Бернської конвенції. Серед вимог також створення національних парків «Холодний Яр», «Дніпровсько-Тетерівський» (Сухолуччя) та Чорноліського.

фото Олега Листопада

«Хоча «зелена» монобільшість при владі вже майже півтора року, а екоміністерством управляє вже 13 місяців, ціла пачка скандальних ситуацій   досі не вирішена. В Сухолуччі тривають «панські» полювання для наближених до влади, в Холодному Яру на Черкащині та у Чорному лісі на Кіровоградщині вищать бензопили. Рубають праліси, хоча закон це вже заборонив, зазіхають на ліси, які «держать» круті схили Карпат», - розповів GreenPost заступник голови Київського еколого-культурного центру Іван Парнікоза.

З серпня 2019 Державне агентство лісових ресурсів було повернуто у підпорядкування екологічного міністерства (точніше – гібрида екології та енергетики – Мінекоенерго, створеного урядом Гончарука за підтримки Офісу президента України). До цього Держліс сім років управлявся через Мінагрополітики.

фото Олега Листопада

«За останні 5 років у Держлісагентстві змінилося чотири керівники. Ми до кожного з них писали листи, потім приходили з пікетами. Зокрема, до передостаннього, Андрія Заблоцького, приходили у лютому цього, 2020 року. Отримували обіцянки, але далі діло не йшло. Зараз призначено п’ятого за 5 років очільника ДАЛР, але весь апарат агентства залишився незмінним, тобто люди, які готують насправді відповіді і готують промови керівникам – на своїх місцях. Тому зараз ми не пішли вчергове на Шота Руставелі, де розташована штаб-квартира Держлісу, а прийшли до Міндовкілля. Хочемо, щоб міністр та його команда пояснили лісникам, що закони треба поважати», - сказав GreenPost директор КЕКЦ Володимир Борейко.

Закони? Рішення судів? – плювати!

Під невсипущим оком поліції. Фото Олега Листопада

Держлісагентство вже багато років саботує виконання трьох законів України, пов’язаних з охороною лісів:

- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат (Закон про праліси – ред.).

- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція – ред.);

- Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону.

Кожен із законів у прикінцевих положеннях вимагає від уряду внести зміни у Санітарні правила в лісах України та інші підзаконні акти. Адже саме ними керуються на місцях лісоводи в усіх регіонах.

«Протягом кількох років Держлісагентство не розробляло зміни до відповідних постанов уряду, чим нанесло величезну екологічну шкоду нашим лісам. Понад те, ми, наприклад, виграли суд проти Кабміну щодо виконання Закону про праліси, виграли апеляцію, але усе одно не можемо змусити – тільки вдумайтеся – від українських чиновників виконувати українські закони і рішення українського суду. Тобто виконавча влада плює на рішення законодавчої і судової влади. Чи варто дивуватися, що у нас так погано не тільки з охороною довкілля, а і взагалі з державним управлінням тощо», - прокоментував ситуацію Іван Парнікоза.

Усі три національні природні  парки, зазначені у вимогах екоактивістів, пропонується створити в державних лісах, якими наразі користуються державні лісгоспи, підпорядковані Держлісагентству. Для того, що ці ліси стали заповідними, Держлісагентство має дати свою згоду.

Борейко розповідає чиновникам про не створені НПП "Сухолуччя", "Холдний Яр", "Чорноліський"

«Ні для Дніпровсько-Тетерівського (Київська обл.), ні для «Холодного яру» (Черкаська обл.), ні для Чорноліського (Кіровоградська обл.) таких погоджень досі від лісників немає, замість цього там варварськи вирубуються цінні ліси. Ми вимагаємо від міністра Романа Абрамовського, від першого заступника міністра Богдана Боруховського негайно змусити підпорядковано їм Держлісагентство погодити створення цих національних парків», - говорить Іван Парнікоза.

Екоінспектор? – Отримуй «в бубон»!

Третя вимога пікетувальників – покарати керівництво Кутського держлісгоспу. 

«У цьому лісгоспі не тільки незаконно рубають ліс без згоди національного парку «Гуцульщина», а й не допускають Держекоінспекцію на перевірки, беруть в полон і б’ють працівників держохорони цього парку та екоінспекторів. Керівники Кутського лісгоспу (Івано-Франківська обл.) зі своїми підлеглими в кінці серпня 2019 р. напали на працівників Держекоінспекції та нацпарку «Гуцульщина», побили їх та взяли в полон. Незважаючи на наші звернення до Держлісагентства, винуватці досі не покарані. Як мінімум вони мають бути звільнені зі своїх посад. А територію лісгоспу давно пора повністю, з вилученням, передати парку. Ще десять років тому тодішнє керівництво Держлісгоспу готове було це зробити, тому що лісгосп збитковий, усе цінне в дозволеній для рубок зоні там уже вирубали», - пояснює Володимир Борейко.

Чиновники обіцяють…

В піджаках і краватках - Олександр Краснолуцький та Богдан Боруховський. Фото Олега Листопада

До пікетувальників вийшли перший заступник міністра Богдан Боруховський (відповідає за ліси) та заступник міністра Олександр Краснолуцький (відповідає за природно-заповідний фонд).

«У цьому складі – з цим міністром (Романом Абрамовським, але у Мінекоенерго пан Абрамоський був заступником міністра – ред.) і цими заступниками    (серед заступників міністра є Ірина Ставчук, яка також працювала заступником міністра у Мінекоенерго з осені минулого року – ред.) відомство працює лише три місяці. Ці проблеми нам відомі, ми працюємо над їхнім вирішенням. Зараз сім відсотків лісів є заповідними. Ми у найкоротші терміни хочемо збільшити цей відсоток до 15. Хоча можна було би поставити більш високу європейську планку – 20%, але і 15 буде прекрасний показник якщо досягнемо. У нас іде створення нових НПП, «Холодний Яр» туди попадає точно. З Лісагенством створення «Холодного Яру» погоджено, пішло на обладміністрацію. Максимум два місяці і буде рішення Кабміну», - пояснив Богдан Боруховський.

Він також пояснив ситуацію з рубками на заповідних територіях.

«Рубок головного користування у природно-заповідному фонді немає. Дозволена тільки санітарна вибіркова рубка. Якщо через погану охорону десь відбуваються незаконні рубки, то це чистий кримінал і ми дуже вдячні усім небайдужим, які повідомляють про це у правоохоронні органи. Це зона відповідальності цих органів – оцифрувати, показати, посадити тощо», - зазначив перший заступник міністра.

Він також пояснив своє бачення ситуації щодо митарств екоінспекторів.

«По Кутському лісгоспу поки не можу нічого сказати, але те, що почув від Вас (звертаючись до В. Борейка – ред.), це чистий кримінал. Екологічна інспекція дійсно має проблеми з доступом до об’єктів для перевірки. Ми працюємо з Верховною Радою над запоконопроєктом, який цю проблему вирішить. Який підсилить відповідальність за недопуск екоінпекторів до перевірки. Бо зараз можна на мільйони зробить екологічних порушень, а потім просто не допустити перевірку і заплатити штраф всього 750 гривень. Це жах і катастрофа, це дискредитує ДЕІ як інституцію, яка повинна охороняти екологічний стан країни. Тому внесення відповідних змін до Закону про екологічний контроль – це одне з наших першочергових завдань», - сказав Богдан Боруховський.

Пікетувальники наполягають на тому, що працівники Кутського лісгоспу мають понести не тільки кримінальну, а й дисциплінарну відповідальність. І для цього не треба залучати МВС, звільнити за грубе порушення може і керівництво Держлісгоспу. На що пан Боруховський відповів, що керівництво Держлісгоспу теж нове, нещодавно призначене.

«Ми з ними мислимо однаково і щодо допуску екоінспекції, і щодо інвентаризації, і щодо збільшення відсотку природно-заповідного фонду. Ми також перші, хто пробує написати Стратегію управління лісами на 15 років вперед. Щодо нелегальних рубок. Якщо є попит, є й пропозиція. Нелегальна деревина дешевша. Тому треба шукати шляхи забезпечення споживачів якісною недорогою деревиною – через законодавче врегулювання, сертифікацію, вирішення проблем з експортом тощо. Система електронного обігу деревини тут теж може допомогти, до неї є питання, але в цілому це дуже правильна історія. Тільки через відслідковування усього ланцюжка проходження деревини від рубки до кінцевого споживача можна забезпечити законність походження деревини. Тоді ніхто не зможе отримати сертифікат на продукцію, якщо не буде підтверджено законність деревини на усьому шляху її переміщення, від колоди до кінцевого продукту», - поділився планами міністерства чиновник.

Пан Боруховський повідомив, що вже підготовлені зміни до підзаконних актів як того вимагає Закон про заборону суцільних рубок в Карпатах.

Довіряй, але перевіряй

Олександр Краснолуцький повідомив пікетувальникам, що Держлісгосп вже узгодив створення Дніпровсько-Тетерівського та Чорноліського національних парків.

Але наші джерела у Державному агентстві лісових ресурсів не підтвердили цієї інформації. Таким чином повністю готовий пакет документів на створення цих парків поки що лежить мертвим вантажем.

Залишаються під питанням і виконання двох із трьох зазначених вище законів.

Також неясно, які заходи будуть вжиті до керівництва Кутського лісгоспу.

 

 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.