У МОЗ заявили, що повідомлення про закриття психіатричних лікарень не відповідають дійсності.
«Почнемо з основного: Міністерство охорони здоров’я не ініціювало та не планує ініціювати оптимізацію, скорочення або ліквідацію психіатричних лікарень. МОЗ виступає за формування системи психіатричної допомоги, що саморегулюється. Що мається на увазі? Кількість закладів, які покликані допомогти людині подолати ментальні захворювання, має співвідноситись із потребами самого населення. Тобто це питання має вирішуватись на рівні громад. Важливо зазначити, що наразі лікарні перебувають у власності місцевих територіальних громад або обласних рад, а, отже, питання про їх закриття може піднімати лише місцева чи обласна влада, а ніяк не МОЗ», — ідеться у повідомленні.
Також у міністерстві наголошують, що за рекомендаціями ВООЗ стаціонарне лікування пацієнтів (у разі потреби) має тривати приблизно 30 днів, а до 30 % людей, яких раніше госпіталізували, взагалі не треба було класти в лікарні — вони потребували лише адекватної медикаментозної терапії.
Однак у коментарях багато користувачів наводили факти, які суперечать цим заявам. Зокрема вказували на те, що делегування утримання психіатричних закладів місцевим громадам здебільшого закінчується скороченням медперсоналу. Стверджували також про те, що лікарні таки «оптимізуються», а пацієнти після двох тижнів лікування опиняються на вулиці, часто становлячи загрозу для оточення.
Клінічний психолог, психотерапевт, очільник Секції клінічної психології Асоціації психіатрів України Віталій Матусевич також оцінив заяву МОЗ як «оптимістичну» — з неї складається враження, що немає жодних важких моментів у медичній реформі
«Але це не зовсім так — про це знають і фахівці, які були змушені піти або були звільнені з відповідних структур, і родичі, які залишилися наодинці зі своїми проблемами. Кількість медперсоналу психіатричних лікарень скоротилася, і це не може не позначатися на якості надання послуг населенню. Наприклад, у лікарні Павлова значну частину персоналу було скорочено — потерпіла психологічна служба, і це також ставить під сумнів твердження, що жодних проблем не існує. Це не зовсім так», — сказав Віталій Матусевич у коментарі GreenPost.
Психолог констатує, що, на жаль, наслідки ковіду та карантину привели до збільшення випадків декомпенсації (тобто ментального неблагополуччя) — і не лише серед тих, хто давно має психічні хвороби. Тому тема психічного здоров’я загострилася, попит на допомогу у цій сфері зріс — у цій ситуації психіатрія затребувана. Однак можливість отримати допомогу зменшилася.
«Лікарня — це будівля, тому якщо їхня кількість і не зменшилася, то кількість відділень, де можна надавати допомогу, все ж скорочується. Це стосується КМД у різних містах. Про те, що людям важко отримати належну допомогу, вам можуть розповісти очільники тих нечисленних ГО, які підтримують людей із психічними захворюваннями. Але ГО не можуть виконувати ту функцію, яку мають виконувати державні структури», — говорить Віталій Матусевич.
Психотерапевт наголошує, що його погляд на проблему не єдино можливий, але вважає, що саме значення слова «реформа» передбачає, що перетворення відбуватимуться на краще.
«Реформа у психіатрії все одно потрібна, і вона має максимально враховувати інтереси як пацієнтів і їхніх сімей, так і фахівців. Це етично, професійно і по-людськи», — переконаний Віталій Матусевич.
Також ми писали, що медична працівниця розповіла МОЗ, як можна налагодити COVID-вакцинацію, й отримала за це бан.