Легалізація медичного канабісу: чому не всі радіють новому закону

Не встигла Верховна Рада прийняти багатостраждальний законопроект про медичний канабіс, як фракція «Батьківщина» заблокувала його підписання. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Нардеп говорить, що таким чином розблокувати підписання документа зможе Парламент не раніше середини січня 2024. Окрім того, знадобиться час на підпис Президента. А з урахуванням того, що закон набере чинності лише через півроку, то в найкращому разі він запрацює у липні наступного року. Отже, дискусії про те, зрада це чи перемога, триватимуть довше, ніж здавалося.

Що ж у зазначеному законопроекті викликає такий активний спротив?

Звідки «ноги ростуть»

Проект Закону України «Про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни» 7457 від 10.06.2022 викликав бурхливу реакцію з самого початку. Законопроект був розроблений МОЗ та підтриманий Кабміном, а ініціатором його подання став Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Ця ініціатива відразу викликала шквал критики, який посилився після 13 липня 2023 р. (прийняття в першому читанні) та після 21 грудня 2023 р. (прийняття в другому читанні).

Що ж говорять його противники?

«Усе вже давно легалізовано»

Частина критиків законопроекту (чи то пак уже закону) переконані, що він не був потрібен.

Наприклад, адміністратор української Вікіпедії, хімік Анатолій Люстик наголошує, що препарати медичного канабісу легалізовані в Україні постановою уряду ще у квітні 2021 року. Їх три: Дронабінол, Набілон і Набіксімолс, «і це фактично всі відомі в медицині медичні препарати на основі канабіноїдів». Набілон (коштує $ 2055) застосовується для лікування побічних ефектів хіміотерапії раку (нудоти і блювоти), а Набіксімолс (ціна $ 640) — для зняття спазмів м'язів при розсіяному склерозі. Дослідження Набіксімолу показало його помірну ефективність майже на рівні плацебо (чи ненабагато більшу) при лікуванні РС. Набілон також показав дуже помірну ефективність, «але покращував настрій». Деякі дослідження пояснюють це тим, що канабіноїди у вигляді спреїв і таблеток погано всмоктуються, а при курінні будуть всмоктуватися набагато швидше. Проте систематичних досліджень щодо цього небагато.

«Весь галас щодо легалізації медичного канабісу стосується саме трави для куріння», — стверджує Анатолій Люстик.

«Ми за легалізацію, але…»

Є й ті, хто вважає, що легалізувати канабіс в Україні потрібно, бо йдеться про нові потрібні препарати, але рухатися слід зовсім іншим шляхом.

«Я – ЗА легалізацію медичного канабісу і допомогу хворим. […] Але всі ці заяви щодо "легалізації медичного канабісу" насправді є не більш ніж спекуляцією і маніпуляцією. Маємо справу з використанням реальних потреб хворих людей для просування мільярдного надприбуткового бізнесу в Україні. Цей бізнес лобіюється на найвищому рівні. І, на жаль, стратегічне рішення по ньому на цьому ж найвищому рівні вже прийнято», — заявила колишня очільниця парламентського комітету з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець.

Вона розповідає, що ще у 2018 році, за час її каденції у ВРУ VIII скликання, у парламентському комітеті з охорони здоров'я відпрацювали механізм легалізації медичного канабісу — на законодавчому рівні було надано всі вказівки МОЗ щодо впровадження цього рішення в життя.

Для цього було потрібно внести зміни до двох постанов Кабінету Міністрів. І вже з 2018 року медичний канабіс було би легалізованим.

Ольга Богомолець наголошує, що для легалізації медичного канабісу нема потреби приймати новий закон — достатньо внести зміни до двох постанов уряду. Проте ці зміни ніколи не були ухвалені та внесені.

Чому ж?

«Це не про хворих, це про наркобізнес»

Найчастіше противники закону говорять про те, що, прикриваючись турботою про пацієнтів, автори переслідують зовсім інші цілі.

«Запропонований закон про легалізацію медичного канабісу — це не про хворих, це про наркобізнес… Наркоділки хочуть зробити Україну столицею світового оберту марихуани. Так само як Колумбія — світовий експортер кокаїну, Афганістан — героїну, Україна в досить короткій перспективі може стати світовою столицею з експорту марихуани», — вважає член правління Всеукраїнського руху протидії наркоманії та наркокорупції Роман Ступницький.

На думку Ольги Богомолець, тема легалізації медичного канабісу насправді піднімається заради ухвалення такого закону, який дозволить вирощування й переробку канабісу в Україні в дуже великих обсягах.

«Річ у тому, що велика кількість любителів великих грошей, які побудували свої статки на канабісі, далеко не завжди мають змогу вирощувати його в своїх країнах — закон не дозволяє. А попит, звісно, зростає, відтак конопляному бізнесу потрібні нові мільярди», — заявила вона.

Ольга Богомолець наголошує, що Україна є надзвичайно привабливою для наркоділків, оскільки у нас є для цього достатньо територій із відповідним кліматом, потужності, ліберально налаштоване населення й на додачу повністю контрольований найвищою владою парламент.

«Відтак Верховна Рада охоче буде лобіювати вирощування канабісу, а бізнес уже певно що прораховує нові прибутки на мільярди доларів», — говорить вона.

Поділяють такі побоювання і люди, котрі не є експертами суто в медичній царині. Наприклад, громадський активіст Тарас Пушкар зізнався, що його бентежить питання, «як не перейти від дозволу на медичне вживання канабісу до конопляної житниці Європи з легкодоступними легкими наркотиками».

«В першу чергу мене турбує, як саме це прописано в законопроекті. Там лише частково йдеться про медичний канабіс, а значною мірою про те, як створити індустрію вирощування коноплі, щоб заробляти гроші. Побічний момент — надлишок доступної і максимально дешевої коноплі та її продуктів в Україні. Дешевше буде купити коноплі, ніж пачку цигарок. Якщо імпорт за кордон раптом обмежиться (польські коноплероби виставлять на кордоні пікет), то всю продукцію спихнуть на внутрішньому ринку», — побоюється активіст.

Голова правління Експертної Ради суспільних досліджень та проектів у сфері національного здоров'я та соціального захисту Інна Березюк вважає, що зазначена законодавча ініціатива з’явилася через те, що для легалізації промислового немедичного вирощування («бо медичне вирощування за межами загальнопромислового — оксюморон») та побутового споживання треба було би на рівні Кабміну, правової системи та місцевого самоврядування впроваджувати абсолютно інше регулювання. Причому таке регулювання потребувало би шалених коштів із державного бюджету на створення нової державної моделі — а під час війни, коли регуляторні акти мають бути ще більш контрольованими, й поготів.

На її думку, із прийняттям законопроекту 7457 в Україні «остаточно легалізовано» побутове вживання та розповсюдження марихуани «через медичну потребу», а саме:

• для наукових розробок («у країні, де не було всі 32 роки, й поки що немає й не передбачається далі купування дисертацій і звань, жодної реальної сучасної науки»),
• для медичних цілей («по виконанню лікувальних протоколів, яких насправді в СОЗ України (та й світу поки що) немає й у спомині»),
• та для промислових цілей («ну, це, звісно, все решта, що буде "контролювати поліція", яка, звісно, в нас в стані все "контролювати" й очолити також»).

Інна Березюк звинувачує Банкову (і Президента особисто) в тому, що «за цей сценарій вже давно заплачено олігархами шалені кошти» («адреса в нас в усіх цього місця завжди була й залишається одна при "більшості у владі", навіть на "Суспільному" сьогодні проговорились, спалились, що "гілок влади в нас три та референдум", але "все рішається все одно ОП"»).

Отже?

Практика показує, що не так важливо, які закони приймає ВР — набагато важливіше, як вони будуть виконуватися. Тому пізніше, ніж планувалось, але ми побачимо, наскільки обґрунтованими були думки противників законопроекту про легалізацію медичного канабісу. Пам’ятаючи, що можлива реалізація будь-якого сценарію в діапазоні від «усі помилилися» до «всі мали рацію».

Більше новин читайте на GreenPost.