Китай посилив контроль за експортом рідкоземельних металів

На тлі зростаючої геополітичної та торговельної напруженості Китай посилив контроль за експортом рідкоземельних металів, які є критично важливими для широкого спектру продуктів, від винищувачів до ядерних реакторів та смартфонів, повідомляє Bloomberg. Домінуюче становище Китаю у видобутку та переробці цих стратегічних металів робить їх потужним інструментом впливу в міжнародних відносинах.

У відповідь на введення Вашингтоном штрафних тарифів, Пекін раніше цього місяця додав сім рідкоземельних елементів до свого списку експортного контролю. Хоча ці метали досить поширені в земній корі, вони рідко зустрічаються у великих концентраціях, а процес виділення окремих елементів є складним і багатоетапним. Китай контролює не лише видобуток, а й значну частину світових потужностей з їх переробки. За даними консалтингової компанії Project Blue, США практично не мають власних потужностей з переробки цих цільових металів.

Китай пояснює запровадження контролю тим, що ці метали використовуються в передових технологіях та для виробництва потужних магнітів, тому вважаються товарами подвійного призначення, тобто можуть застосовуватися як у цивільній, так і у військовій сферах.

Девід Мерріман, директор з досліджень Project Blue, зазначив, що ці продукти та елементи безпосередньо впливають на розвиток ключових технологій та супутніх галузей в інших великих країнах, що посилює позиції Китаю на будь-яких переговорах.

До оновленого списку експортного контролю Китаю увійшли наступні сім рідкоземельних металів (з 17 загальновизнаних):

• Тербій: використовується в енергозберігаючих лампах та для забезпечення яскравих кольорів на екранах смартфонів. Додає термостійкість магнітам, що застосовуються в авіації, підводних човнах та ракетах.
• Ітрій: застосовується для лікування раку печінки та у виробництві лазерів для стоматологічних і медичних операцій. Підвищує міцність сплавів і використовується у високотемпературних надпровідниках.
• Диспрозій: стійкий до високих температур, переважно використовується в сплавах для магнітів, що встановлюються в двигунах та генераторах, особливо важливий для вітрових турбін та електромобілів. Також може використовуватися в регулюючих стержнях ядерних реакторів.
• Гадоліній: використовується як контрастна речовина при МРТ та для покращення характеристик сплавів, підвищуючи їхню термостійкість та стійкість до окислення. Також застосовується в ядерних реакторах.
• Лютецій: твердий і щільний метал, використовується як каталізатор у нафтопереробці.
• Самарій: входить до списку критичних металів США для можливого накопичення. Застосовується у потужних магнітах для турбін та автомобілів, а також має оборонне застосування.
• Скандій: використовується у виробництві компонентів для винищувачів, а також як індикатор в нафтопереробці та для виявлення витоків у підземних трубопроводах.

Варто зазначити, що неодим та празеодим, які відіграють ключову роль у виробництві потужних постійних магнітів, цього разу не потрапили до списку обмежень. Проте, Китай залишається домінуючим постачальником рафінованого неодиму та празеодиму у світі.

Посилення Китаєм експортного контролю за рідкоземельними металами може призвести до значних змін на світовому ринку та спонукати інші країни до пошуку альтернативних джерел постачання та розвитку власних потужностей з видобутку та переробки цих критично важливих ресурсів.

Більше новин читайте на GreenPost.