Китай копіює російські системи озброєнь шляхом шпигунства й масово розкрадає інтелектуальну власність і технології
А також систематично порушує умови ліцензійних угод із російськими постачальниками.
Зображення згенеровано ШІ
Китай копіює російські системи озброєнь і займається масовим розкраданням інтелектуальної власності та технологій. Це, поряд із війною Росії проти України, призвело до того, що потік зброї з РФ до КНР за минулі роки помітно знизився — за період з 2009 по 2023 рік імпорт озброєнь Китаєм скоротився на 40 % порівняно з попереднім 15-річним періодом, а частка Росії в імпорті китайської зброї впала з 85 до 68 %, повідомляє Deutsche Welle із посиланням на аналітичний центр ChinaPower.
За даними центру, за останні 20 років зафіксовано не менше 21 випадку китайського шпигунства та хакерських атак на російські підприємства оборонного комплексу, насамперед у сфері аерокосмічних технологій. У 2004 році було три судові процеси, які завершилися засудженням семи росіян, які передали Китаю конфіденційну інформацію про розробки у сфері авіації та супутників.
Відтоді ситуація не змінилася. За період з 2021 по 2023 рік зафіксовано ще чотири випадки витоку чутливих даних з аерокосмічних і лазерних технологій.
Аналітики зазначають, що шпигунство — лише частина картини. Китай, за даними ChinaPower, систематично порушував умови ліцензійних угод із російськими постачальниками, копіюючи й адаптуючи техніку для власних потреб. Наприклад, винищувач J-11 був скопійований із російського Су-27, а китайський зенітно-ракетний комплекс HQ-9 підозріло схожий на С-300.
2019 року російська держкорпорація «Ростех» офіційно заявила, що за 17 років зафіксовано 500 випадків незаконного копіювання її продукції. У рідкісному публічному коментарі компанія відкрито звинуватила КНР у клонуванні авіадвигунів, літаків «Сухий», палубних винищувачів, систем ППО, переносних зенітних ракет та аналогів ЗРПК «Панцир».
Після копіювання техніки в Росії Китай скоротив її закупівлі та виробляє сучасні види озброєнь самостійно — від винищувачів до військових кораблів. Проте у критично важливій сфері авіаційних двигунів залежність від РФ зберігається. У період із 2017 по 2023 рік авіадвигуни становили більше половини вартості китайського імпорту озброєнь, і більшість цих поставок припали на російську продукцію.
Більше новин читайте на GreenPost.
