Крила загрози: відкрито нові летальні віруси в кажанів з ризиком для людей

У китайській провінції Юньнань дослідники виявили одразу 20 раніше невідомих вірусів, серед яких – два так звані henipavirus, близькі до смертельно небезпечних Nipah і Hendra. Ці збудники можуть спричиняти запалення мозку та серйозні респіраторні захворювання у людей. Обмін через сечу кажанів, особливо у садах, що межують із селами, підвищує ризик зараження. Про це пише DailyMail.

Що нового у «інфектомі» кажанів?

Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі PLOS Pathogens, у 142 кажанів десяти видів було виявлено 22 вірусні спалахи, зокрема паралельно відкриті бактерії та паразити у нирках тварин. Тут підкреслено, що саме нирки, а не трапляється зазвичай – випорожнення, є джерелом передачі через сечу.

Це важливо, адже кажани часто мешкають у садах поблизу населених пунктів. Сльози, слина або сеча можуть потрапити на фрукти, отруюючи тварин і людей тим, що ми зазвичай приймаємо за безпечне харчування.

Наскільки серйозна загроза?

Нові henipavirus, тимчасово названі Yunnan bat henipavirus 1 і 2, мають до 57 % генетичної схожості з відомими небезпечними штамами Nipah і Hendra. У минулому Nipah викликав смертність до 70 %, а Hendra — 57 %, переважно через ураження мозку та легенів.

Водночас міжнародні експерти (зокрема професор Vinod Balasubramaniam із Monash University) наголошують: генетична схожість не автоматично означає здатність до ззрізового переходу. Треба провести експерименти, які покажуть, чи можуть ці віруси прикріплюватися і проникати в клітини людини чи худоби.

Крім того, вже встановлено, що порушення природного середовища, знищення лісів і голод кажанів підвищують ризик передачі вірусів людині. Саме екологія та збереження є ключем до мінімізації цих ризиків.

Погляд за межі території Юньнаню

Нові знахідки в Китаї – це лише вершина айсберга. У світі зберігається безліч невідомих вірусів, прихованих у тілах диких тварин, зокрема кажанів, і науковці лише починають розкривати масштаби цього «темного вірусу»:

• Вчені вказують, що подібні органи кажанів – нирки – рясніють мікроорганізмами, що залишаються недослідженими, а їхній потенціал для передачі інфекцій недооцінений.
• Це підводить до глобальної ініціативи – Глобальний віровий проєкт (Global Virome Project), покликаний виявляти й аналізувати віруси, що можуть пролізти через межу між видами.
• Еко-альянси, такі як EcoHealth Alliance, виступають за інтегровану політику «One Health», яка пов’язує охорону природи з моніторингом здоров’я людей та тварин.

Що це означає для України?

У контексті світових викликів варто нагадати: українські громади, що живуть поруч з дикими просторами чи високим ступенем антропогенного впливу, мають бути готові до зростання таких ризиків. Пам’ятаючи про гуманістичну цінність життя, наша країна має посилювати екосистемний захист, одночасно розвиваючи науково-освітні програми з біобезпеки.

Це не лише питання збереження природи, а й гарантована безпека громадян під час війни й повоєнної відбудови – зважена профілактика інфекційних загроз у постконфліктному просторі.

Що робити далі?

Насамперед необхідне приглушення екологічного тиску: життя кажанів у дикій природі, без руйнування лісів та безпечні харчові практики на селі. Паралельно – активне дослідження в лабораторіях, створення місцевих систем нагляду за хворобами, а також розробка стандартів безпеки для фермерів і сільських громад.

Спільна позиція екологів, біологів, ветеринарів та державних структур може стати опертям у питаннях глобального здоров’я.

Більше новин читайте на GreenPost.