Країни, що розвиваються, вимагають мільярдну допомогу через вплив клімату: ось хто мусить заплатити

На поточній всесвітній кліматичній конференції COP29 у Баку (Азербайджан) обидва острови, яким безпосередньо загрожує зміна клімату, та країни, що розвиваються, вимагають щонайменше 1300 млрд доларів щорічної кліматичної допомоги від промислово розвинених країн. Це було б у 13 разів більше, ніж зараз, розповідає Die Zeit.

Альянс малих острівних держав, яким безпосередньо загрожує підвищення рівня моря, вимагає 39 млрд доларів щорічної допомоги для подолання кліматичної кризи. Група з 45 найменш розвинених країн також вимагає кліматичної допомоги на суму щонайменше 1 трлн доларів до 2030 року. Це гранти з державних фондів, а не позики, які лише збільшують високий борговий тягар багатьох країн, що розвиваються, заявив міністр навколишнього середовища Малаві Еванс Ньєва. 

Країни ЄС принципово визнають, що державам потрібно більше грошей для боротьби з кліматичною кризою та її наслідками. Однак вони очікують, що такі країни, як Китай і країни Перської затоки, також зроблять свій унесок у витрати. Поки що, за логікою ООН 30-річної давнини, вони вважаються державами, що розвиваються – а отже, країнами-реципієнтами.

Оскільки рівень моря підвищується, багато острівних держав відчувають загрозу своєму існуванню. Тепер країни можуть бути зобов’язані вживати більше заходів із захисту клімату.

Міжнародний трибунал з морського права в Гамбурзі підтвердив право малих острівних держав на більший захист клімату. За рішенням суду, всі країни, які підписали Конвенцію ООН з морського права 1982 року, зобов'язані вжити всіх необхідних заходів для боротьби із забрудненням моря парниковими газами. Хоча це не є обов’язковим, країни-учасниці можуть бути зобов’язані змінити своє законодавство про захист клімату на його основі.

169 держав підписали Конвенцію з морського права 1982 року. Серед іншого, тут ідеться про те, яким державам дозволено здійснювати судноплавство чи рибальство у водоймах, а також зобов’язання захищати та зберігати морське середовище. Підписали угоду ЄС і Китай, але не США. Трибунал з морського права вирішує спори щодо застосування Конвенції.

Нагадаємо, до суду звернулася Комісія малих острівних держав у складі дев’яти членів. Зокрема, це група з дев'яти малих острівних держав Тихого океану та Карибського басейну — Антигуа та Барбуда, Тувалу, Палау, кораловий острів Ніуе, Вануату і Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадини, Сент-Крістофер та Невіс і Багами. Вони бачать загрозу своєму існуванню через підвищення рівня моря через глобальне потепління.

Група звернулася до Морського трибуналу з проханням надати рекомендації щодо того, чому викиди парникових газів є формою забруднення моря. Було також питання про те, які заходи захисту клімату можуть бути зобов’язані вжити інші країни. У доповіді йдеться, що тепер договірні держави зобов'язані консультуватися одна з одною щодо введення ефективних заходів, а потім приймати рішення щодо них. Тому вони повинні враховувати наслідки зміни клімату та підкислення океану.

Більше новин читайте на GreenPost.