Від «температурних куполів» до тропічних злив: як порушення водного циклу змінює європейські міста

Міжурядова група експертів зі зміни клімату (IPCC) у межах свого сьомого звітного циклу, який стартував у 2023 році, вперше винесла проблематику міст в окремий масштабний документ. Фінальну версію цього дослідження екологічна спільнота побачить у 2027 році. Проте наслідки антропогенного впливу на планету людство спостерігає вже зараз. Про те, чому сучасні міста перетворилися на головні епіцентри кліматичної кризи, в інтерв'ю LB.ua розповіла завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту, відома науковиця Світлана Краковська.

За оцінками IPCC, міські території займають лише 3% поверхні суші, але концентрують понад половину населення планети та генерують від 67% до 72% глобальних викидів парникових газів через транспорт, опалення та промисловість. Водночас міста є найбільш вразливими до погодних екстремумів. Останні роки демонструють стрімке прискорення негативних тенденцій: від руйнівних повеней у Валенсії до масштабних лісових пожеж біля Лос-Анджелеса та Афін. Наприкінці травня 2026 року Західну Європу накрив потужний «температурний купол» — стійка область високого тиску, яка підняла стовпчики термометрів у Франції до 39°C, а у Великій Британії до 35°C, що на 10–16°C вище за сезонну норму. Кліматологи констатують: люди та локальні екосистеми просто не встигають адаптуватися між хвилями холоду, посухами та надпотужними зливами.

Світлана Краковська наголошує, що в урбанізованому середовищі виникає особливий мікроклімат, який вивчає урбокліматологія. Головною проблемою великих міст є так звані «міські острови тепла», коли щільна забудова, темний асфальт (що нагрівається до 60°C) та бетонні споруди акумулюють сонячну енергію вдень і повільно віддають її вночі. Через це стрімко зростає кількість «тропічних ночей», коли температура не падає нижче за 20°C, позбавляючи організм людини можливості повноцінно відпочити. Для Києва за найгірших кліматичних сценаріїв кількість таких ночей може зрости з історичних 5–6 до 30 на рік. Окрім теплового стресу, для столиці України найбільшим ризиком є вода — залпові зливи, коли випадає до 50 літрів води на квадратний метр, повністю паралізують застарілі системи зливових каналізацій, які будувалися під зовсім інші кліматичні норми.

Світова практика вже має успішні приклади протидії цим викликам, які умовно поділяють на три категорії:

• Блакитна та зелена інфраструктура (nature-based solutions): масштабне озеленення фасадів і дахів, створення парків-резервуарів та розгерметизація поверхонь. Париж у межах нового біокліматичного плану планує до 2040 року відкрити 300 гектарів нових зелених зон, а до 2050 року — звільнити від водонепроникного покриття 40% площі міста, оскільки дерева здатні знижувати ефект острова тепла на 40–50%.
• Технологічні («сірі») рішення: будівництво нових глибоких тунелів, потужних насосних станцій для переміщення зливових вод та використання у будівництві матеріалів з високим альбедо, які ефективно відбивають сонячне світло.
• Концепція міста-губки: створення складних систем біологічних басейнів та дощових вулиць, здатних тимчасово утримувати тисячі кубічних метрів води під час паводків. Цей підхід успішно реалізують у Китаї та Копенгагені, де після руйнівного шторму впроваджують близько 300 наземних екологічних проєктів.

Окрему увагу науковиця звертає на ризик так званої маладаптації (maladaptation) — коли дорогі інженерні заходи через помилкові розрахунки працюють без результату або навіть погіршують ситуацію (як-от спроби залишити річку Либідь у бетоні під час ревіталізації). Для точного моделювання кліматичних сценаріїв учені використовують спеціальні урбомоделі, які дозволяють прорахувати рух води чи зміну температурного фону при зміні альбедо дахів. Світлана Краковська розробила уніфіковану методику для регіональних стратегій адаптації, яку вже протестували у Львівській, Івано-Франківській та Миколаївській областях. Крім того, за ініціативи українки до майбутнього звіту IPCC було включено окрему категорію міст — зруйнованих внаслідок природних катастроф або воєнних дій, що має допомогти розробити правильні екологічні орієнтири для майбутньої відбудови України.

Більше новин читайте на GreenPost.