Костянтин Яловий: заповідний Київ добре зростає, але погано охороняється

Станом на 2020 рік територія природо-заповідного фонду Києва становить приблизно 25 % загальної площі столиці, а саме: 23 тисячі га. Через такі великі площі охоронного фонду, його буває складно контролювати. Про це GreenPost розповів голова Постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики Костянтин Яловий.

«Наше місто не лише обігнало інші великі українські мегаполіси, такі як Львів (3 %) чи Харків (1,4 %), більш ніж утричі перевищило загальнонаціональний показник (8 %), але й випередило Євросоюз, де в середньому заповідні території покривають 18 % території країни», — говорить Костянтин Яловий.

Загалом сьогодні на території столиці нараховується 198 природно-заповідних об’єктів, з них 17 — національного значення.

«Особливо хочеться виділити Національний природний парк «Голосіївський», що розкинувся на площі 4,5 тис. гектарів і який є одним із найбільших у Києві. Також гордістю міста є регіональні ландшафтні парки «Дніпровські острови», Парк Партизанської слави, заказник «Жуків острів». Минулого року в Києві з’явилися декілька заказників, як-от Труханів острів, «Озеро Тягле», ландшафтний заказник «Бабин Яр» і багато інших», — додає Голова комісії.

На території об’єктів ПЗФ забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що може шкідливо впливати на його природні комплекси та об’єкти. Це, наприклад, будівництво, мисливство, заготівля рослин та суцільна вирубка дерев. Одна з основних проблем — ці заборони  постійно порушуються браконьєрами, підприємцями, звичайними киянами.

«Наприклад, кейс регіонального ландшафтного парку «Партизанська слава». Майже на кожному засіданні постійної комісії Київради з питань екологічної політики ми розглядаємо незаконні встановлення у цьому парку МАФів, атракціонів тощо, через що пошкоджуються зелені насадження. Навесні ми спостерігали, як на кожному кроці у столиці продаються конвалії, незаконно зірвані браконьєрами», — скаржиться депутат Київради.

А кияни продовжують залишати сміття у заповідниках та рубати дерева, готуючи шашлики. Дієвого контролю за такими порушеннями поки немає, адже у Держекоінспекції не вистачає потрібних функцій і інспекторів, щоб охопити всі проблеми, а поліція реагує кволо.
Ще одна проблема — недостатнє фінансування об’єктів ПЗФ.

«Приклад — НПП «Голосіївський», який фінансується з держбюджету. Якщо поділити виділену на утримання парку суму на його площу, то вийде лише 66 копійок на гектар. Цього явно недостатньо, щоб забезпечити належний догляд за цією територією», — вважає Костянтин Яловий.

Людям, які стали свідками порушення на території ПЗФ, варто звертатися гарячу лінію ДЕІ та у поліцію.

Як ми вже писали, ДЕІ більше не має погоджувати позапланові перевірки з Мінекоенерго. Це суттєво зменшить час від отримання заяви або скарги до моменту виїзду інспекторів. До 26 березня ДЕІ мала отримувати дозвіл на позапланову перевірку від міністерства — таке листування могло тривати довго. Тепер же, обіцяють в інспекції, це будуть лічені дні.