Космічна криза на горизонті: через глобальне потепління ми можемо втратити 66 % супутників

Глобальне потепління може вплинути не лише на погоду, а й на космос. Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Sustainability, б’є на сполох: парникові гази, які ми викидаємо в атмосферу, загрожують низькій навколоземній орбіті (ННО), де літають тисячі супутників — від тих, що забезпечують інтернет, до тих, що прогнозують погоду. Науковці прогнозують: до 2100 року ми можемо втратити до 66 % орбітального простору для супутників через зростання космічного сміття.

Що відбувається в космосі?

Автори дослідження — Вільям Паркер, Метью Браун і Річард Лінарес — з’ясували, що парникові гази, зокрема CO₂, впливають на термосферу, шар атмосфери на висоті від 90 до 800 км. Саме тут, на орбітах від 200 до 1000 км, працюють понад 8 тисяч супутників, які ми використовуємо щодня — для зв’язку, навігації, оборони чи моніторингу клімату.

«У нижніх шарах атмосфери CO₂ утримує тепло, але в термосфері він діє навпаки – охолоджує її, зменшуючи густину повітря», — пояснюють науковці.

Це охолодження звучить як дрібниця, але наслідки серйозні. Менша густина означає, що космічне сміття (старі супутники, уламки від зіткнень) повільніше падає на Землю. Уламки залишаються на орбіті довше, підвищуючи ризик зіткнень із працюючими супутниками.

«Це може призвести до каскаду неконтрольованих аварій, відомого як «синдром Кесслера», коли нові уламки породжують ще більше сміття», – попереджає Річард Лінарес із MIT.

Як це вплине на супутники?

Щоби зрозуміти масштаб проблеми, вчені ввели параметр «миттєвої місткості Кесслера» — це максимальна кількість супутників, яка може безпечно працювати на орбіті, не викликаючи «сміттєвого хаосу». Вони змоделювали три сценарії викидів CO₂ до 2100 року: від оптимістичного (зниження викидів до нуля) до песимістичного (подвоєння викидів). Результати шокують: у найгіршому сценарії місткість ННО (200-1000 км) зменшиться на 50 % під час сонячних максимумів і на 66 % — під час мінімумів. А в робочому діапазоні 400-1000 км втрати сягнуть 60-82 %.

«Уявіть: із кожним роком місця для нових супутників стає все менше, а старі уламки нікуди не діваються», – зазначає Метью Браун. «же сьогодні деякі орбіти переповнені, зокрема через мегагрупи супутників, як-от Starlink від SpaceX, що налічує тисячі апаратів.

«Ми близькі до межі, за якою орбіти стануть непридатними», – додає Лінарес.

Чому це важливо для України?

Супутники — це не просто технології далекого космосу. Для України, яка активно розвиває власні космічні проекти й залежить від супутникового зв’язку, особливо під час війни, це питання національної безпеки. Наприклад, супутниковий інтернет допомагає залишатися на зв’язку в регіонах, де зруйнована інфраструктура, а дані з орбіти використовуються для моніторингу клімату та прогнозування врожаю. Якщо ННО «засмітиться», запуск нових супутників стане дорожчим і ризикованішим.

Що робити?

Науковці закликають діяти вже зараз. Зменшення викидів парникових газів — це не лише про порятунок клімату, а й про збереження космічного простору.

«Кліматична криза і космічне сміття — це пов’язані проблеми, які потребують спільних дій», — наголошують дослідники. Окрім цього, варто вдосконалювати технології: маневри для уникнення зіткнень, активне прибирання сміття та краща координація між операторами супутників.

Більше новин читайте на GreenPost.