«Те, що ми не захистимо сьогодні, завтра відновити буде неможливо»: експерти закликають до реформи водного врядування

Громадська Водна Ініціатива України (ГВІУ), яка об'єднала провідних науковців, екологів, представників водоканалів та профільних асоціацій, спрямувала відкрите звернення до Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та міжнародних партнерів із закликом до невідкладних дій у сфері захисту та управління водними ресурсами.

У документі наголошується, що ситуація з водними ресурсами в Україні стрімко погіршується через сукупність факторів: війну, руйнування водогосподарської інфраструктури, зміну клімату, тривалі посухи та деградацію річок і підземних вод. Експерти підкреслюють, що вода є таким самим стратегічним ресурсом держави, як і енергетика, від якого напряму залежить продовольча, енергетична та національна безпека України.

Головні проблеми поточного стану галузі:

Фрагментованість реформ: процеси цифровізації, зміни до законодавства та меліорації відбуваються неузгоджено та без належної координації між відомствами.

Формальне залучення експертів: рішення нерідко ухвалюються без врахування наукової експертизи, а участь громад і водокористувачів залишається декларативною.

Розпорошеність відповідальності: відсутність єдиної міжсекторальної водної політики створює ризики для стабільного водозабезпечення населення та відбудови економіки.

10 невідкладних кроків, запропонованих ГВІУ:

Стратегічний статус: визнати водну безпеку ключовим пріоритетом державної політики та національної безпеки.

Національна рада з питань водного врядування: створити постійно діючий міжсекторальний орган при Кабінеті Міністрів України.

Національний водний діалог: запровадити постійний відкритий майданчик для діалогу влади, науковців, бізнесу та громадськості.

Стратегія до 2035 року: розробити Національну стратегію запровадження системи водного врядування з чіткими індикаторами виконання.

Законодавча база: доопрацювати проєкт Закону «Про водне врядування» відповідно до 12 принципів ОЕСР та стандартів ЄС.

Цифровізація даних: створити відкриту цифрову систему даних про стан, моніторинг та облік водних ресурсів.

Посилення басейнового управління: збільшити роль місцевих громад та басейнових рад у прийнятті рішень.

Незалежний контроль: запровадити публічний моніторинг використання державних коштів та міжнародної допомоги за стандартами ОЕСР.

Кадровий потенціал: забезпечити науковий супровід реформ і підготовку нових фахівців водної галузі.

Координація інвестицій: об'єднати міжнародну допомогу та програми відбудови навколо єдиної стратегічної мети.

До відкритого звернення вже долучилися десятки провідних експертів і керівників наукових та громадських організацій, зокрема представники Інституту водних проблем і меліорації НААН, Асоціації «Укрводоканалекологія», КНУ імені Тараса Шевченка, НаУКМА, МБО «Екологія-Право-Людина» та ВГО «Жива планета».

Більше новин читайте на GreenPost.