Конференція ООН з питань океанів 2025: торги за незайманий глибоководний океан

У Ніцці ці дні екологи переодягаються в костюми раків, а деякі ходять по набережній у костюмах кальмарів. Привід — третя Океанська конференція Організації Об'єднаних Націй з охорони морів (UNOC). У нашвидкуруч побудованому спеціально для саміту ООН конгрес-центрі на березі Середземного моря йдеться про глибоке море — той темний світ, що простягається на кілометри нижче рівня моря, не належить жодній країні та здебільшого залишається невидимим. Про це розповідає Die Zeit.

Там, куди не проникає жоден сонячний промінь, все ж існує життя: риби-вудильники, які несуть перед собою ніжну, сяючу приманку, прозорі риби-привиди, які оголюють свої внутрішні органи, гігантські кальмари, які можуть сягати 13 м у довжину. Але глибоке море приховує не тільки захоплюючих істот, а й рідкісні руди та металеві сировинні матеріали. UNOC має на меті запобігти їх промисловій експлуатації — чи принаймні обмежити її.

У Ніцці делегації з усього світу зараз борються за план дій щодо океану (Nice Ocean Action Plan). Він має бути готовий до вечора п'ятниці. Відомий на цей момент проект вимагає політичних реакцій на різноманітні загрози морям, серед яких наслідки зміни клімату, забруднення пластиком, зменшення біорізноманіття, а також захист глибокого моря. Узагальнюючи, його слід «зберегти» і продовжувати досліджувати. Як саме це має відбуватися, часто залишається відкритим питанням.

Саме плани видобутку на глибині тисяч метрів є в центрі уваги конференції, оскільки все більше держав цікавляться сировиною, що там знаходиться. Президент США Дональд Трамп нещодавно оголосив, що доручить компаніям видобуток міді, марганцю, кобальту, нікелю та рідкісних земель у глибокому морі. Відповідні території, на яких планується видобуток, не належать жодній окремій країні, а всій спільноті держав. Такі компанії, як канадська The Metals Company, вже давно планують механічно досліджувати морське дно в пошуках марганцевих конкрецій, які також містять сліди інших металів. Гігантські насоси переорюють дно в місцях, де знаходяться конкреції, не зважаючи на чутливу екосистему.

Щоб обмежити таке руйнування навколишнього середовища, на переговорах у Ніцці також ідеться про міжнародну угоду про відкрите море, прийняту ще в 2023 році. Вона створює юридично зобов'язуючу основу для створення морських заповідних зон у відкритому морі, проведення екологічних експертиз і навіть регулювання використання морських генетичних ресурсів. Однак досі її ратифікували лише близько 30 держав. Президент Франції Еммануель Макрон поставив собі за мету зібрати якомога більше підписів під угодою в Ніцці. Тому головне питання до кінця залишається таким: скільки держав ще приєднаються до Конвенції про відкрите море?

Макрон оголосив конференцію пріоритетним питанням і хоче зробити її знаковою подією: хоча наразі цікавість до неї значно поступається щорічним кліматичним конференціям, Франції вдалося залучити до Ніцци представників і глав урядів близько 130 держав, що значно більше, ніж на двох попередніх конференціях. І принаймні у Франції захист морів щодня потрапляє на перші шпальти газет, принаймні з початку переговорів 9 червня.

Подібно до глобальних кліматичних самітів, в Ніцці протягом останніх днів точилися торги та переговори, щоб зібрати якомога більше підписів під морським планом дій. Він, подібно до Паризької угоди про захист клімату, має встановити правила міжнародного захисту морів — навіть якщо план залишиться декларацією про наміри без юридичної сили.

Конференція зараз дійсно привертає увагу до експлуатації морів — і до тих, хто публічно виступає проти цього. Так, будинок засновниці екологічної організації Bloom Клер Нувіан був сильно пошкоджений. Вона звинуватила в цьому лобі «промислового рибальства».

«Очевидно, вони побоюються, що їхні руйнівні практики незабаром будуть обмежені», — каже Нувіан. Вона критикує, серед іншого, рибальські судна, які за одну ніч виловлюють із моря більше тварин, ніж традиційний рибалка за все своє життя.

«Декларації про наміри не допомагають морю, нам потрібна заборона промислового рибальства в заповідних зонах», — каже вона.

Сотні науковців і дослідників висунули подібні вимоги незадовго до конференції ООН. Три з десяти їхніх вимог стосуються рибальства, яке має стати прозорішим, менш інтенсивним і дозволеним лише в певних районах. Навіть президент Макрон ще до початку переговорів говорив про намір обмежити діяльність рибалок, які використовують донні трали. Їхні сітки, які тягнуть по морському дну, завдають значної шкоди екосистемі. Він хоче запровадити загальнофранцузький закон проти цього, який має мотивувати інші держави наслідувати цей приклад.

Міністр охорони навколишнього середовища Франції Аньєс Панньє-Рунашер оголосила, що до кінця 2026 року 4 % водних ресурсів країни будуть під «сильною охороною», тоді як зараз це лише 0,1 %.

«Усі види людської діяльності, що мають значний вплив на морське дно, включаючи рибальство з використанням донних тралів, будуть заборонені в цих районах», — обіцяє міністр.

Однак, можливо, саме господар UNOC, хоч як це дивно, зі своїми оголошеннями про захист моря обдурив усіх. За даними щоденної газети Le Monde, ці обіцянки не є ніяким нововведенням. Згідно з документом рибальської асоціації CNPMEM, у нібито нових районах, що підлягають захисту, вже існують «заборони на донне тралення» або вони давно заплановані.

Це ілюструє основну проблему: відсутність чіткої інформації та правил щодо територій, які повинні залишатися недоторканними. І навіть у вже встановлених заборонених зонах судна досі використовують донні трали, які своїми важкими матеріалами буквально зрізають рослини і тварин на дні. Глибокий океан, як неодноразово заявляли учасники конференції, залишається територією, яку важко захистити.

Більше новин читайте на GreenPost.