Перш ніж іти туди, де водяться кліщі, відомий інфекціоніст Юрій Жигарєв радить ужити заходів. Про це він розповів у своєму інтерв’ю GreenPost.
Насамперед інфекціоніст нагадує про необхідність користуватися репелентами.
«Якщо ви знаєте, що місце кліщове, беріть із собою репелент, який захистить і від комарів, і від кліщів, – говорить він. – Тільки при виборі зверніть увагу, чи захищає він кліщів, тому що репеленти різні бувають».
По-друге, Юрій Жигарєв радить обирати для прогулянок одяг світлих тонів.
«Є фейки, що кліщі начебто люблять певні кольори – насправді кліщі їх не розрізняють», – розповідає він. Насправді ж на світлому одязі легше побачити кліща.
Також варто уникати «кліщових» місць.
Після повернення з такої прогулянки інфекціоніст радить уважно оглянути себе.
«Тому що людина в більшості випадків не відчуває цього укусу (хоча насправді це не укус, а присмоктування – кліщ це робить своїм ротовим апаратом дуже красиво, тихесенько, практично не відчутно – якщо щось навіть трішки кольнуло, то не звертаєш уваги)», – говорить Юрій Жигарєв.
Та якщо кліщ уже присмоктався, то не варто відкладати візит до лікаря, підкреслює інфекціоніст.
«Будь-який травматолог витягне кліща набагато краще, професійніше, ніж ви», – вважає Юрій Жигарєв.
Видаляти кліща самостійно він радить лише у тому випадку, якщо ви протягом 2-3 годин не зможете дістатися до травмпункту, бо що довше кліщ перебуває на тілі, то вища ймовірність того, що він передасть інфекцію.
І наостанок Юрій Жигарєв закликає не займатися самолікуванням, якщо кліщ присмоктався.
«Це дуже велика проблема: люди починають мастити цього кліща (чи після кліща) чим завгодно, починаючи від спиртових розчинів невідомо чого – зеленка тощо – і закінчуючи гормональними мазями, – розповідає він. – І потім, коли на прийом приходить зелена людина, нічого не можна зрозуміти».
Тому якщо кліща видалили, лікар радить обмежитися точковою обробкою цього місця антисептиком і нічого не приймати без поради лікаря.
«Антибіотики профілактично пити не треба, – говорить Юрій Жигарєв. – Антибіотики для профілактики хвороби Лайма можуть призначатися через 48-72 години – гадаю, за цей час до лікаря можна дістатися навіть з Антарктиди, якщо мати таку мету. Буває, що люди починають щось приймати, бо сусіди сказали, дали дві таблетки Левоміцетину… Це, як кажуть, ні вашим, ні нашим, і ти потім думаєш, що далі з ним робити – начебто якийсь антибіотик був, але це не повноцінна профілактика. Тому вона просто ні до чого».
Ми вже писали й про те, якою підступною та небезпечною може бути хвороба Лайма.
Також ми розповідали, коли потенційно хворим на бореліоз варто відвідати фахівця.