Догори
Дати відгук

Індія перекрила воду річки Інд для Пакистану, розірвавши історичну угоду

Індійський уряд звинувачує Пакистан у підтримці тероризму та ігноруванні переговорів.

3 хв на прочитання26 Квітня 2025, 10:51
Індія розірвала водну угоду з Пакистаном, перекривши річку Інд. Фото: ANI Індія розірвала водну угоду з Пакистаном, перекривши річку Інд. Фото: ANI
Поділитись:

Індія пішла на безпрецедентний крок, перекривши потік води річки Інд у напрямку Пакистану, закривши всі чотири шлюзи на відповідній дамбі. Про це повідомляє видання «Главком» з посиланням на інформаційні агентства ANI та The Times of India.

Згідно з оприлюдненими урядовими документами, Індія вважає, що її зобов'язання добросовісно виконувати умови Договору про води Інду від 1960 року більше не є актуальними. Причиною такого рішення названо транскордонний тероризм, у підтримці якого Індія звинувачує Пакистан.

В офіційному документі йдеться, що "невизначеність у сфері безпеки, що виникла внаслідок цього, безпосередньо перешкоджає повному використанню Індією своїх прав за договором". Також зазначається, що Пакистан відмовився відповідати на прохання Індії про початок переговорів, як це передбачено угодою, що, на думку індійської сторони, є порушенням договору.

У результаті уряд Індії прийняв рішення про негайне призупинення дії Договору про води Інду, який діяв з 1960 року.

Це рішення призвело до значного загострення відносин між двома країнами. Індія оголосила про свій вихід із угоди, яка регулювала розподіл вод річок, що беруть свій початок у Кашмірі. Договір надавав Пакистану доступ до річки Інд, а також до річок Джелам та Чинаб, які є основними джерелами водопостачання для країни. Натомість Індія мала контроль над річками Раві, Сатледж та Біас.

У відповідь на дії Індії Пакистан виступив з різким засудженням та навіть пригрозив війною. У заяві йдеться, що "будь-яка спроба зупинити або відвести потік води, що належить Пакистану відповідно до договору про води Інду, розглядатиметься як акт війни, і на неї буде дано відповідь з усією силою".

Варто зазначити, що Договір про води Інду залишався чинним навіть під час двох індо-пакистанських воєн 1965 та 1971 років, а також під час тривалого протистояння на льодовику Сіачен та Каргільського конфлікту.

За умовами договору, три західні річки (Інд, Джелам та Чинаб) були закріплені за Пакистаном, а три східні (Раві, Біас та Сатледж) – за Індією. Для Пакистану річка Інд є життєво важливим джерелом води, що забезпечує зрошення близько 12 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель за загальної довжини іригаційної мережі в 65 тисяч кілометрів. Водночас Індія давно заявляє про недостатність водних ресурсів, оскільки об'єм води у трьох її річках значно менший, ніж у пакистанських (20% проти 80%).

Ескалація конфлікту не обмежилася лише водним питанням. Індія також оголосила про закриття прикордонного переходу, обмежила видачу віз, анулювала вже видані та дала 48 годин пакистанським громадянам на те, щоб покинути країну, а також вислала військових аташе.

Пакистан відповів дзеркальними заходами: закрив прикордонний пост у Кашмірі, вислав індійських дипломатів, дав 48 годин на виїзд усім громадянам Індії, скасував та обмежив виїзд власних громадян, закрив повітряний простір для індійських авіакомпаній та заборонив торгівлю між країнами, навіть через посередників.

Крім того, Ісламабад залишив за собою право призупинити дію Шімлійського договору 1972 року, який врегулював наслідки війни 1971 року.

Більше новин читайте на GreenPost.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Війна
"Херсон. Сафарі на людей": вийшов документальний фільм про війну в Херсоні
"Сафарі на людей": американська журналістка зняла документальний фільм про життя Херсона під час війни
1 хв на прочитанняВчора
Прапори Литви, Латвії та Естонії. Фото ілюстративне
Країни Балтії скасовують заборону на міни: Європа готується до війни
4 хв на прочитанняВчора
Інтерв'ю ABC News з Ліндсі Гремом. Скріншот відео
«Час рухатись»: Грем заявив про згоду Трампа щодо санкцій проти РФ
3 хв на прочитання30 Червня 2025
Плавучий СПГ-термінал у Брунсбюттелі. Фото: DW
Під ковпаком газу. У 2025 році Німеччина закупила російський ЗПГ на €2 млрд
3 хв на прочитання30 Червня 2025
Російський дрон вдарив по базі «Інфоксводоканалу» на Одещині (ФОТО)
2 хв на прочитання30 Червня 2025
Безпілотники ГУР і ССО знищили об’єкти з ракетним пальним у РФ
2 хв на прочитання30 Червня 2025
Україна виходить з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін
2 хв на прочитання30 Червня 2025
Морська ілюзія: як російський корвет «Бойкий» проскочив через Ла-Манш під чужим ім’ям
4 хв на прочитання30 Червня 2025