Догори
Дати відгук

Імплементацію європейського законодавства в Україні слід пришвидшити — нардеп про зустріч з єврокомісаром з питань довкілля

Європа обіцяє перехідний період для української продукції, але всі ми розуміємо, що і цей період колись закінчиться.

3 хв на прочитання17 Вересня 2021, 10:27
Повітря Повітря
Поділитись:

16 вересня з візитом в Україну прибув Єврокомісар з питань навколишнього середовища, океанів та рибальства Віргініюс Сінкявічюс. Окрім зустрічі з міністром захисту довкілля та природних ресурсів України, європейський топ-чиновник зустрівся і з українськими парламентарями.

Зокрема була проведена зустріч із представниками Екологічного комітету Верховної Ради України.

Як розповів народний депутат, голова підкомітету з питань охорони і раціонального використання водних ресурсів та державного моніторингу навколишнього природного середовища Едуард Прощук,  на зустрічі були підняті важливі питання імплементації європейського законодавства в Україні, в межах узятих на себе зобов‘язань при підписанні Угоди про Асоціацію з ЄС.

«Пан  Сінкявічус наголосив на тому, що Україні, і зокрема народним депутатам, потрібно пришвидшити прийняття важливих довкіллєвих законопроєктів», — зауважив депутат.

Зокрема, Прощук уточнив, що  йшлося про законопроєкти 3091 і 2207-1-д. Законопроєкт 3091 «Про державний екологічний контроль» передбачає створення нового органу із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Він уже пройшов перше читання у парламенті (251 голос «за») та готується до другого.

Законопроєкт 2207-1-д «Про управління відходами» — це рамковий законопроєкт, який є життєво важливим для збереження українського довкілля. Його прийняття, окрім запровадження розширеної відповідальності виробника, дасть змогу налагодити процес переробки та сортування відходів, якого, фактично, немає в Україні.

«Єврокомісар з захисту довкілля Віргініюс Сінкявічус досить коректно натякнув, що українській промисловості та бізнесу необхідно підлаштовуватись під жорсткі Європейські вимоги до товарів, якщо ми хочемо бути конкурентно спроможними. Йдеться про CBAM- carbon border adjustment mechanism. Це нова система оподаткування імпортованих товарів, які лишають великий вуглецевий слід», — пояснив Прощук.

Здебільшого, це стосується товарів важкої промисловості. Як пояснив нардеп,  якщо товар (наприклад, залізо, цемент або електроенергія) вироблений на підприємстві, яке значно забруднює навколишнє середовище, то виробник цього товару платить податок для імпорту в країни Євросоюзу. Початок імплементації CBAM — 2025–2026 роки.

«Європа обіцяє перехідний період для української продукції, але всі ми розуміємо, що і цей період колись закінчиться. Тому порада Єврокомісара Сінкявічуса декарбонізувати виробництво якомога скоріше дуже слушна в цих умовах. І йдеться не лише про національне законодавство, імплементація європейських норм до якого блокується певними групами впливу в парламенті. Бізнес і сам має бути зацікавлений у такій модернізації, оскільки в Євросоюзі вже крокують до більш жорстких стандартів виробництва товарів, які можуть просто закрити європейський ринок для вітчизняного виробника. Сподіваємось, що бізнес і влада знайдуть компроміс в «озелененні» промисловості та на ринку електроенергії», — зауважив Едуард Прощук.

Нагадаємо,учені встановили, що сонячне світло розкладає пластик — дослідження.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.