Голоси джунглів: як бонобо розмовляють схожою на людську мовою

Те, що для необізнаного слухача здається звичайними криками диких тварин, насправді є складною системою комунікації з дивовижними паралелями з людською мовою. Такого висновку дійшли науковці з Цюрихського університету та Гарварду, які детально вивчили вокалізації диких бонобо.

Дослідники проаналізували понад 700 аудіозаписів, зроблених у заповіднику Коколопорі в Демократичній Республіці Конго. Вони виявили більше 300 унікальних контекстів, в яких бонобо використовують різноманітні звукові сигнали. Головною знахідкою стала здатність цих людиноподібних мавп комбінувати звуки у структуровані "висловлювання".

Бонобо спілкуються високими свистами, гучними вигуками, а також тихими бурчаннями та "піпами", які вони використовують під час близького контакту. Їхні голоси звучать на цілу октаву вище порівняно з шимпанзе, хоча зовні ці види дуже схожі.

Найважливіше відкриття стосується нетривіальної композиційності у їхній комунікації. Цей лінгвістичний феномен означає, що значення цілого вислову не є просто сумою значень окремих елементів — один звук може змінювати або уточнювати інший. З чотирьох виявлених структур поєднання звуків, три демонструють саме таку складну композиційність. Наприклад, коли бонобо додають ніжний "піп" перед гучним свистом, це може сигналізувати про напружену соціальну ситуацію.

Бонобо є нашими найближчими родичами — ми ділимо з ними та шимпанзе близько 98,8% ДНК. Ці відкриття мають величезне значення для розуміння еволюції людської мови. Вони дають підказку про те, як могла розвинутися наша складна мовна система з її гнучкою структурою, контекстами та множинними значеннями.

Можливо, перші кроки до розвитку сучасних мов були зроблені саме в джунглях, серед свистів та "піпів" наших близьких родичів, що відкриває новий погляд на походження людської комунікації.

Нагадаємо, що нещодавно помер найрозумніший у світі примат, бонобо Канзі.

Більше новин читайте на GreenPost.