Фототоксичність можна оцінити вдома: поради від хіміка

Фототоксичність речовини — це її здатність знижувати стійкість клітин до несприятливого впливу світла. Найчастіше мається на увазі дія сонячних променів (переважно ультрафіолетового діапазону) на шкіру.

Понад 200 рослин містять компоненти, здатні викликати сильні дерматити і виразки, що довго гояться, розповідає хімік Сергій Бесараб. Він пояснює, що фототоксичними є всі частини рослин, однаково небезпечні й екстракти, й ефірні олії.

«Той випадок, коли що менш натуральне, то безпечніше», — говорить науковець.

Він рекомендує ні в якому разі не користуватися УФ-косметикою, у складі якої є:

• Aloe barbadensis (алoe).
• Mangifera indica (манго).
• Ruta graveolens (рута запашна).
• Dipteryx odorata (боби тонка).
• Ficus carica (інжир).
• Garcinia mangostana (мангустан).
• Myrciaria cauliflora (жаботикаба).
• Leuzea carthamoides (левзея сафлороподібна).
• Calendula officinalis (календула).
• Citrus aurantium (апельсин).
• Citrus aurantifolia (лайм).
• Citrus paradisi (грейпфрут/помело).
• Citrus bergamia (апельсин-бергамот).
• Hypericum perforatum (звіробій).

Як оцінити фототоксичність якогось крему чи екстракту рослини у домашніх умовах?

«На жаль, зовсім простими "зі сірників і жолудів" методами ніяк не обійтися», — говорить хімік.

Він говорить, що найпростіше придбати лампу Вуда (довжина хвилі 365 нм) із відомою потужністю та променистим потоком і зробити для неї рефлектор та кожух із двома рознесеними отворами квадратної форми. Під кожух можна буде класти свою руку з ділянкою, попередньо намащеною складом, що випробовується. Розташовувати кожух потрібно так, аби перший отвір розміщувався над необробленою ділянкою, а другий — над обробленою. Лампу слід включити на час N, витримати задану експозицію, вимкнути лампу й подивитися на результат. Оцінюється все за так званою шкалою «еритрема/набряк».

0 — немає еритеми;

1 — дуже легка еритема (ледь помітна);

2 — виражена еритема;

3 — еритрема середньої тяжкості;

4 — сильна еритема (почервоніння бурякового кольору) або утворення струпа.

0 — набряку немає;

1- набряк ледве помітний;

2 — невеликий набряк, береги набрякової області чітко окреслені з помітним підніманням;

3 — середній набряк, береги набрякової області підняті приблизно на 1 мм;

4 — сильний набряк, краї набряклої області піднято більш ніж на 1 мм і виходять за межі області впливу.

«У будь-якому разі такі ігри для справжніх ентузіастів та біохакерів. І при випробуваннях найкраще тримати під рукою Epi-Pen», — рекомендує хімік.

Любителям експериментувати Сергій Бесараб пропонує спробувати «академічно-емпіричний» метод перевірки. Влітку у воді багатьох водойм розмножуються личинки комарів. Треба взяти пробу такої води, порахувати їх і поділити пробу на три зразки. У перший нічого не додавати, у другий і третій — досліджуваний екстракт. Третій зразок опромінити лампою Вуда з експозицією N хвилин. Порахувати кількість живих личинок у всіх зразках та зробити висновки.

«Точно працює з водними екстрактами звіробою, гречки, календули. До речі, розпіарений борщівник можна використовувати як еталон "сили фототоксину"», — розповідає науковець.

Більше новин читайте на GreenPost.