Енерго ЧИ ефективність: українські підприємства опинилися на роздоріжжі

Рівень
енергоємності ВВП в Україні в кілька разів перевищує показники більшості
європейських країн. З цих причин Європейський Союз вже не один рік допомагає запроваджувати
нам заходи із енергоефективності. Програма стосується не лише приватних
господарств, але й великих промислових підприємств, де нерідко спрацюють
застарілі, ще радянські системи забезпечення електроенергією та теплом.

Третину
енергоресурсів країни споживає саме промисловість, і половина цих підприємств –
металургійної та коксохімічної галузей. Серед найбільших споживачів також
хлібопекарні та молочні підприємства. Їхню енергоефективність уряд планує
піднімати за рахунок модернізації, переоснащення і підвищення конкурентоздатності.
А ще для них хочуть змінити кредитну ставку, яка зараз складає 18%.

При
цьому світ все більше говорить про вичерпність корисних копалин у недалекому
майбутньому, необхідність тотальної економії існуючих енергоресурсів та запровадження
«зелених» технологій у всіх сферах економіки. 

У
ЄС, де вже тривалий час ведуться кампанії по енергозбереженню, розуміють – Україна
навряд чи самотужки впорається із цими викликами та зможе інтегруватися в їхній
енергетичний сектор. Адже країни «блакитного прапора і зірок» вже зараз переорієнтовуються
на нові правила гри. Саме тому вже кілька років допомагають містам України та
промисловим підприємствам зменшити енергоспоживання, не витрачаючи водночас
власних коштів.

Йдеться,
у тому числі, про скорочення енергоспоживання та ширше використання  альтернативних джерел енергії. Їх частка у
загальному енергобалансі країни зараз, на жаль, становить не більше 3%. На тлі
постійно зростаючих цін на енергоносії ці методи особливо актуальні.

Водночас
українські політики переконують, що питання енергоефективності важливе не лише
для країн ЄС. Україна також рухається у цьому напрямку. Точніше, певно,
збирається рухатися. Олексій Рябчин,
заступник міністра енергетики та захисту довкілля анонсував ухвалення
наступного року закону, який стимулюватиме підприємства
зменшувати витрати, а відтак, дозволить значно підвищити енергоефективність
наших компаній. Зміни назріли у часі, адже закон, яким нині керуються підприємства,
був ухвалений 23 роки тому. Він зводиться до того, що держава спочатку визначає
нормативи для підприємств, а потім намагається їх контролювати.

Влада обіцяє, що новий закон виправить ці недоліки та
дозволить адаптуватися українському бізнесу до змін, що вже відбуваються в
європейських країнах («Зелена угода» Європейської Комісії – ред.). Щоправда,
про деталі законодавчої ініціативи в Україні ніхто з її авторів поки що
предметно не говорить.

При
цьому Олексій Рябчин нарікає, що уряд виділив 2 млрд гривень на утеплення будинків
і помешкань, але люди майже не користуються цієї програмою, бо не знають про
неї.

Допомога
ЄС у запровадженні Україною заходів із енергоефективності передбачає також
проведення аудитів вітчизняних підприємств. Перша група українських експертів з
енергетичного аудиту  багатоповерхівок
завершила навчальний курс навчальної програми EUREM (European Energy Manager),
яка надається польським урядом. Всього до Польщі на навчання приїде 60 викладачів-аудиторів,
які до кінця наступного року мають навчати аудиту енергоефективності близько
400 фахівців з усієї України.

Водночас фахівці проєкту німецького уряду GIZ провели енергоаудит на 65 українських підприємствах. Перевірки не стали відкриттям. Вони підтверджують очевидний стан речей для більшості українських промислових підприємств: технічно застаріле обладнання, відсутність систем обліку енергоресурсів, брак ефективного оперативного контролю, а найголовніше – недостатня мотивація менеджменту підприємств до енергоефективності.

Читайте також: Україна увійшла в топ-10 країн за привабливістю інвестицій в альтернативну енергетику