- Головна
- Новини
- Енерго
- Зелена енергетика
- Енергетична криза в Молдові несподівано дала поштовх розвитку сонячної енергетики
Енергетична криза в Молдові несподівано дала поштовх розвитку сонячної енергетики
Друга хвиля цікавості до альтернативних джерел живлення очікується в лютому, коли прийдуть рахунки за електрику.

У Молдові офіційно набули чинності диференційовані тарифи на електроенергію, які змінюють модель енергоспоживання для власників «розумних лічильників». На тлі різких цін на електрику через зупинку Молдавської ДРЕС, куди більше не приходить російський газ, це дозволить громадянам із 20 січня економити гроші. Таким чином, у країні реалізуються директиви Третього енергетичного пакету ЄС — набору законодавчих норм ЄС у галузі енергетики. Однак новина викликала подив у громадян: адже раніше Міненерго визнало, що нічний тариф запрацює лише через п'ять місяців, оскільки енергосистема ще не забезпечує сумісність обладнання. Про це розповідає Deutsche Welle.
Лічильники спотикання
«Це як логічний парадокс курки та яйця — що було раніше», — так пояснює ситуацію Руслан Касько, директор відділу продажів кишинівської ADD Grup, яка виробляє «розумні лічильники» та продає їх у 35 країн світу. З одного боку, щоб запровадити диференційовані тарифи, потрібно мати відповідні вимірювальні прилади, а, з іншого, не потрібно ставити нові лічильники, якщо немає різних тарифів.
ADD Grup бере участь у пілотному проекті цифровізації енергосектору Молдови, що фінансується Італією та Програмою розвитку ООН, у рамках якого у Молдові до кінця року встановлять 35 тисяч інтелектуальних приладів вимірювання, що становитиме 3 % від кількості споживачів. Як пояснює Руслан Касько, для старту було обрано максимальну кількість категорій клієнтів — від вразливих верств населення до господарств із великими витратами, аби зрозуміти, як запровадження різних цін на електрику вплине на поведінку людей із різним рівнем доходу.
Технічно все готове, продовжує він, і навіть забезпечена багатотарифність, як у Європі, а не лише денний і нічний варіанти. Інженерний потенціал такий, що все обладнання для автоматичної передачі й обробки даних повністю виготовляють у Кишиневі. Проте в Молдові є проблема з виставленням рахунків за різними тарифами, через що, на його думку, Міненерго й потрібна пауза для доопрацювання.
Енергетична криза налякала молдаван
Тим часом енергетична криза в Молдові налякала громадян і стала причиною вибухового інтересу до автономних та відновлюваних джерел енергії, каже інженер Денис Ткаченко. Перед новим роком він із колегою змонтував у передмісті Кишинева кілька автономних систем, що складаються з акумуляторів і сонячних панелей.
Він пояснює, що в Молдові все тримається на ініціативі знизу, люди звикли обходитися без держави. Побоюючись віялових відключень, власники домогосподарств спочатку купували акумулятори для зберігання енергії, а фірми змінювали схеми електромереж, щоб підключати резервні генератори на бензині. Спершу вони не думали про економію, але зі зростанням цін вирішили додати й сонячні панелі.
У Молдові немає проблем із обладнанням для створення автономних систем, зазначає інженер. Як правило, воно китайського виробництва, але був випадок, коли замовник привіз комплект із Німеччини, де застосовується дисконт на відновлювані джерела енергії. Повністю підключити приватний будинок до станції із сонячними панелями коштує близько двох тисяч євро.
Але чи стане це бізнесом, зізнається Денис, поки що питання. У правобережній Молдові з початку січня не було жодного випадку блекауту. Влада впоралася з НП, тому перший страх пройшов, і потенційні замовники зайняли вичікувальну позицію. Друга хвиля цікавості до альтернативних джерел живлення очікується в лютому, коли прийдуть рахунки за електрику, яка знову подорожчала з 3 січня 2025 року.

Кількість сонячних електростанцій у Молдові зростатиме
Напередодні новорічних свят на півдні Молдови було введено в дію сонячну електростанцію, яка довела сумарну потужність подібних джерел у країні до 28 МВт. У щоденних звітах уряду про закупівлю енергії частка електрики з відновлюваних джерел сягає 20 %, що у кризу набуло особливої цінності. Для порівняння, гідроелектростанція на річці Прут у Костештах дає лише 1,5 % енергії.
Бум цікавості до фотоелектричних станцій припав на середину 2023 року, каже Олег Богнібов, директор фірми Elenergy, прямого імпортера сонячних панелей із Китаю. Тоді держава вирішила скасувати нетто-облік, що дозволяє постачати надлишки в мережу та забирати таку саму кількість енергії пізніше за необхідності, пояснює він. До кінця 2027 року це правило діє лише для тих, хто встановив панелі до 31 грудня 2023 року. З минулого року запроваджено механізм нетто-оплати, і взаємозалік уже йде не кіловатами, а грошима.
Підприємець зізнається, що справа пішла несподівано добре у 2022 році через постійне зростання тарифів, спровоковане атаками Росії на українську енергоінфраструктуру.
Сьогодні сонячні електростанції можна розглядати як інвестиції, вважає пвін. Розвиток цієї сфери навіть спричинив зростання цін на землі біля ліній електропередач. З іншого боку, через санкції США китайські сонячні панелі впали в ціні приблизно на третину, що здешевило вкладення. У новому році уряд Молдови вже розглядає питання щодо встановлення ще двох парків сонячних батарей потужністю 40 та 50 МВт.
Більше новин читайте на GreenPost.







