Ефект плацебо програє ефекту ноцебо: науковці з’ясували, чому добру потрібно приділяти більше уваги
Наскільки спотвореним є судження нашого мозку про реальність?

Те, що чиста уява може зробити вас хворим або здоровим, здається фокусом-покусом — і все ж це науково доведено: після обнадійливої розмови з лікарем ви одразу почуваєтесь краще — і навпаки, просто прочитавши інструкцію до ліків, можете відчути перелічені побічні ефекти у власному тілі. У першому випадку йдеться про ефект плацебо, у другому — про ефект ноцебо. Це дуже залежить від очікувань пацієнта: щойно він уявляє собі покращення, мозок вивільняє речовини-месенджери, які готують організм до нього — і таким чином запускають очікуваний ефект. Про це розповідає Die Zeit.
Це пророцтво, що самоздійснюється, було доведено особливо у пацієнтів, які страждають від болю. Передбачувальні думки можуть навіть пригнічувати чи посилювати больові сигнали в спинному мозку, призводити до вивільнення ендогенних опіоїдів і, таким чином, мати сильний вплив на «переробку» болю.
На жаль, як це часто буває в житті, хорошому доводиться важче, ніж поганому. Принаймні таким є результат нового дослідження, проведеного дослідницею плацебо Ульріке Бінгель з Університету Дуйсбурга-Ессена. Дослідження, опубліковане в журналі eLife, показує, що негативне очікування має сильніший і триваліший вплив на сприйняття болю, ніж позитивне переконання.
Для цього команда Бінгель обстежила 104 здорових добровольців, які піддавалися впливу болючих теплових подразників. Окрім того, їм давали електричні імпульси, які нібито змінювали їхню чутливість до болю — проте насправді не мали жодного ефекту. Таким чином, дослідники підживлювали різні очікування, які іноді були спрямовані на сильніший, а іноді на слабший біль. Насправді ж піддослідним завжди давали одні й ті ж подразники, які потім просили оцінити за шкалою від 0 до 100.
У випадку негативного очікування учасники оцінювали свій біль в середньому приблизно на одинадцять балів вище, ніж в умовах нейтрального контролю. Відповідне позитивне очікування, з іншого боку, знизило оцінку болю лише на чотири бали. Таким чином, ефект ноцебо виявився більш ніж удвічі сильнішим за ефект плацебо за інших ідентичних умов випробування. Навіть через тиждень після першого фіктивного лікування цей результат повторився майже ідентично, що свідчить про те, наскільки тривалим є ефект очікування.
«Люди, очевидно, схильні очікувати найгіршого — і це відображається на тому, як вони сприймають біль», — каже Ульріке Бінгель, пояснюючи дисбаланс між ефектом плацебо і ноцебо. Ймовірно, це результат еволюційної історії людини: схильні очікувати найгіршого обережніші, а отже, мають вищі шанси на виживання. З іншого боку, ті, хто йде по життю з дуже позитивними очікуваннями, як правило, щасливіші, проте також схильні до безрозсудності, що є недоліком із погляду еволюції. У психології цей ефект відомий як негативне упередження.
Нове дослідження про сприйняття болю є ще одним доказом того, наскільки спотвореним є судження нашого мозку про реальність: ми бачимо її не нейтрально, а через окуляри, які, як правило, негативно забарвлені.
Ульріке Бінгель робить з цього важливий урок для медичної терапії: не варто зосереджуватися лише на заохоченні позитивних очікувань («Ти будеш в порядку»).
«Не менш важливо уникати ненавмисних негативних очікувань», — наголошує науковиця.
То що ж робити? По-перше, будьте обережні і не читайте інструкцію до препарату надто ретельно: це може несвідомо сприяти виникненню побічних ефектів. І перш за все, не забувайте також думати про позитивні ефекти ліків — бажано вдвічі інтенсивніше.
Більше новин читайте на GreenPost.







