До 2100 року сім'ї будуть виглядати радикально інакше, й ось чому
Менші родинні зв'язки, більше прабабусь і прадідусів, менше двоюрідних братів і сестер.
Дослідження, нещодавно опубліковане в Proceedings of the National Academy of Sciences, вивчало, як зміниться розмір і структура сімей до кінця століття. Дослідники підрахували, що 65-річна жінка, яка жила в 1950 році, мала 41 живого родича в своїй розширеній родині. За прогнозами, до 2100 року у такої жінки залишиться лише 25 живих родичів. Дорослі середнього віку можуть опинитися під дедалі більшим тиском, змушені піклуватися про своїх дітей, а також доглядати своїх батьків. Про це розповідає Big Think.
Прогнозується, що до 2100 року структура сім'ї радикально зміниться, що матиме значні наслідки для суспільств по всьому світу. Прогнозується, що наприкінці цього століття зростання чисельності людства на Землі завершиться, поклавши край сотням тисяч років розселення, впродовж яких наш вид еволюціонував від розрізнених, різношерстих груп до заселення майже всіх регіонів планети. Це грандіозне вирівнювання чисельності населення, яке оцінюється в 10,4 млрд, змінить цивілізацію, якою ми її знаємо.
Зокрема зміниться сімейне життя. Група демографів дослідила, як зміниться розмір і структура сімей до кінця століття.
Для проведення аналізу дослідники прогнали модель через набір даних, що лежить в основі «Перспектив світового народонаселення» ООН — офіційних демографічних прогнозів для 237 країн світу. Модель дала оцінки кількості та типу родичів, які людина може мати у віці немовляти, 35 років та 65 років у 1950 році, сьогодні й у 2100 році.
Дослідники підрахували, що 65-річна жінка, яка жила в 1950 році, мала 41 живого родича в своїй розширеній родині. Сюди входять правнуки, внуки, діти, племінники, племінниці, двоюрідні брати і сестри, батьки, тітки, дядьки, бабусі і дідусі, прабабусі і прадідусі. До 2100 року така жінка матиме лише 25 родичів, виявили вони.
Таке зменшення кількості родичів спостерігатиметься в усьому світі, але його масштаби варіюватимуться залежно від країни.
Візьмемо, наприклад, 35-річну жінку, яка живе в США, де, за прогнозами, населення досягне максимуму в 370 млн у 2080 році, а потім трохи знизиться до 366 млн у 2100 році. У 1950 році вона мала 33 родичів у своїй розширеній родині. Сьогодні середньостатистична 35-річна жінка має лише 24 родича. У 2100 році їх буде 18.
Досвід 65-річної жінки, яка живе в Китаї, зміниться ще більш радикально. У 1950 році у неї був би 61 живий родич, включаючи 21 двоюрідного брата і 15 онуків. Сьогодні жінка того ж віку має 49 родичів. А до 2100 року 65-річна жінка матиме лише 14 членів сім'ї.
Китай, безумовно, виділяється серед цих даних. Через десятиліття політики «одна сім’я — одна дитина», анемічне економічне зростання, високі витрати на виховання дітей і майже повну відсутність міжнародної імміграції населення Китаю, за прогнозами, скоротиться з 1,4 млрд сьогодні до менш ніж 800 млн у 2100 році.
Таке скорочення змусить переосмислити нинішній соціальний договір у сім'ях Китаю. Якщо зараз прийнято, що дорослі онуки, дорослі діти, брати і сестри, двоюрідні брати і сестри піклуються про старших, то через кілька десятиліть таких сімейних ресурсів просто не існуватиме.
Соціальні ефекти, які вразять Китай, також відбудуться майже в кожній іншій країні, хоча і в меншій мірі. Як описують дослідники, сім'ї стануть більш «вертикальними», ніж «горизонтальними». Іншими словами, вони будуть розподілені по віковому спектру, з набагато меншою кількістю двоюрідних братів і сестер і трохи більшою кількістю правнуків і прабабусь і прадідусів.
«В Італії, наприклад, очікується, що середній вік бабусі 35-річної жінки збільшиться з 77,9 років у 1950 році до 87,7 років у 2095 році», — пишуть автори дослідження.
У США, за прогнозами, вечері та зустрічі з родиною, які колись були основою американського життя, стануть дедалі більш рідкісними, особливо з огляду на те, що члени сім'ї зараз живуть далі один від одного, ніж це було раніше.
Це також означає, що дорослі люди середнього віку в більшості країн, імовірно, відчуватимуть дедалі більший тиск. Враховуючи, що люди відкладають народження дітей на більш пізній період життя, вікові розриви між поколіннями зростають. Це означає, що бабусі й дідусі набагато старші, ніж були раніше, а отже, менш здатні виконувати ту роль із догляду за дітьми, яку виконували колись. Зараз і в майбутньому вони можуть навіть потребувати догляду від своїх дорослих дітей, у той час як їхні дорослі діти виховують власних маленьких дітей. Така ситуація може стати все більш неприйнятною для дорослих у розквіті сил, від яких очікують, що вони будуть одночасно рухати економіку країни та піклуватися про молодих і старих.
Опитані влітку 2023 року щодо їхніх поглядів на зміну сімейної динаміки американці повідомили Pew Research Center, що, на їхню думку, зниження народжуваності позитивно вплине на кар'єру жінок і довкілля, але негативно позначиться на соціальному забезпеченні й економіці загалом. Автори дослідження зазначили, що урядам, можливо, доведеться допомогти заповнити ті ролі, які раніше виконували члени розширеної родини.
«Наші висновки підтверджують заклики до збільшення інвестицій у догляд за дітьми та за людьми похилого віку, щоби полегшити тягар людей, які старіють і мають менше ресурсів, на які можуть покладатися родичі», — ідеться в тексті.
Бездітним людям, а можливо, навіть роботам, доведеться перебрати цю функцію.
Більше новин читайте на GreenPost.