День повитухи 8 січня - історія стародавнього ремесла

 День повитухи: чому в цю професію брали не всіх і куди вона зникла

8 січня в Україні вшановують представниць однієї з найдавніших професій — повитух. Сьогодні це слово все частіше повертається до нашого вжитку, потісняючи модне іноземне «доула». І це не випадково: український інститут родопомочі має тисячолітню історію, де медицина тісно перепліталася з духовністю та народною мудрістю.

Жриці та посередниці між світами

Повитухи відомі ще з часів єгипетських папірусів, а в дохристиянській Європі вони мали статус знахарок або навіть жриць. На відміну від Західної Європи, де з приходом християнства повитух часто переслідували, звинувачуючи у чаклунстві, у східнослов’янських суспільствах їхній статус залишався високим аж до ХХ століття.

Баба-сповитуха (або «пупорізка», «баба-бранка») вважалася сакральною фігурою — посередницею, яка допомагає новій душі перейти з небуття у земний світ. Вважалося, що це «Божа праця», тому відмовити родині, яка кликала на допомогу, баба не мала права.

Суворий відбір: хто міг стати повитухою?

До цієї професії допускали далеко не кожну жінку. Стати повитухою могла лише та, хто:

• мала щонайменше трьох власних дітей;
• вже пройшла період менопаузи (вважалося, що «чиста» жінка має особливу енергетику для допомоги при народженні).

Цікаво, що вірування супроводжували повитуху навіть після смерті. У труну їй клали палицю та мак — вірили, що на тому світі душі померлих дітей можуть «докоряти» бабі за те, що допомогла їм народитися для тяжкого земного життя, і мак мав допомогти їй від них відкупитися.

Протистояння з радянською медициною

Знищення інституту повитух у ХХ столітті було частиною ідеологічної боротьби СРСР. Радянська влада прагнула повністю перевести родопоміч у стіни лікарень, витісняючи «бабок» через погрози та заборони.

Проте, як зазначає етнолог Олена Боряк, народна медицина виявилася напрочуд живучою. Повитухи та дипломовані акушерки («кушорки») десятиліттями співіснували паралельно.

• Вони мали схожі методи: мінімальне втручання, дотримання гігієни та використання природних засобів.
• У часи катаклізмів — воєн, Голодомору та колективізації — сільська «бабка» часто залишалася єдиною доступною допомогою.

Сучасний ренесанс

Сьогодні ми спостерігаємо повернення до ідей «натуральних» пологів. Сучасні доули та акушерки все частіше звертаються до досвіду предків, де пріоритетом був психологічний комфорт жінки та повага до природного процесу. Хоча наукове акушерство перемогло у питанні безпеки, духовна складова повитушества залишається актуальною і сьогодні, оберігаючи традиції для майбутніх поколінь.

Більше новин читайте на GreenPost.