День мігруючих птахів — під час війни

Щороку в травні світ відзначає День мігруючих птахів — день, коли ми згадуємо про невидимі повітряні шляхи, якими мільйони птахів з’єднують континенти. Україна завжди була одним із головних «аеропортів» цієї глобальної мережі. Через нашу країну пролягають два основні шляхи: Азово-Чорноморський міграційний коридор і Дніпровський міграційний шлях. Вони з’єднують Арктику та Сибір із Африкою, Близьким Сходом і Південною Європою. Але війна, яка триває вже третій рік, змінила ці маршрути до невпізнання, загрожуючи існуванню окремих видів і порушуючи баланс у природних екосистемах не лише України, а й усього регіону.

Через Україну щороку мігрують понад 180 видів птахів, з яких близько 30 занесені до Червоної книги України і мають міжнародний охоронний статус. Це, зокрема, чорний лелека (Ciconia nigra), рожевий пелікан (Pelecanus onocrotalus), казарка червоновола (Branta ruficollis), орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla), журавель сірий (Grus grus), а також численні кулики, чаплі, качки й гуси.

До російського вторгнення в 2014 році велика частина цих птахів використовувала водно-болотні угіддя дельти Дніпра, Сиваша, Кінбурнської коси, лиманів Херсонщини, заплави Дунаю та степові простори Донбасу як ключові пункти зупинки та гніздування. Наприклад, лише в дельті Дунаю нараховували до 300 пар рожевих пеліканів — найбільша колонія цього виду в Центральній Європі. А степи Луганської та Донецької області слугували місцем гніздування для сотень пар журавля сірого і поодиноких пар курганника (Buteo rufinus) і степового орла (Aquila nipalensis).

Але війна перетворила ці території на зони екологічного лиха. Спочатку, щоб ворог не мав водних ресурсів і отримав проблеми з постачанням, Україні довелось спровокувати посуху в Криму, далі вже сам ворог, аби пустити воду в Крим, здійснив підрив Каховської ГЕС у червні 2023 року, чим спричинив катастрофічне обміління дніпровських водосховищ і знищення сотень гектарів прибережних угідь, де харчувалися й відпочивали мігруючі качки та кулики. За оцінками Українського товариства охорони птахів, лише підрив ГЕС безпосередньо вплинув на середовище проживання понад 100 тисяч перелітних птахів.

Казарка червоновола, яка раніше зимувала на узбережжі Азовського моря та прилітала сюди під час міграції, сьогодні на межі катастрофи. До війни в Україні зупинялися до 60% світової популяції цього виду — це близько 30 тисяч особин. Сьогодні чисельність птахів на традиційних стоянках впала майже вдвічі, згідно з моніторингами Wetlands International. Причина — руйнування місць відпочинку, забруднення вод, мінування прибережних зон і зменшення кормової бази через посухи та бойові дії.

Багато видів почали змінювати маршрути. Наприклад, журавлі сірі, які раніше йшли масовим потоком через Сумську, Харківську та Дніпропетровську області, тепер уникають цих регіонів через постійні бойові дії. Згідно з даними міжнародної програми EuroBirdPortal, журавлі у 2023 році масово зсунули свої маршрути західніше — через Молдову, Румунію та Угорщину. Але нові шляхи не завжди безпечні: орнітологи вже фіксують виснаження птахів через брак достатньої кількості придатних для зупинки угідь у цих країнах.

Особливо важко птахам, які гніздували на територіях, що зараз окуповані або перетворені на поле бою. Так, степовий орел, який занесений до Міжнародної Червоної книги як вид, що зникає, практично зник з моніторингових обліків у степах Донеччини й Луганщини. Те саме стосується чорного журавля (Grus monacha), надзвичайно рідкісного птаха, який періодично зупинявся на північному сході України під час міграцій.

Війна б’є не лише по окремих видах, а й по цілій екологічній мережі, яку формують мігруючі птахи. Забруднені важкими металами та нафтопродуктами води зруйнованих українських річок і лиманів потрапляють у Чорне море, де зимують сотні тисяч птахів із Північної Євразії. Від цього страждають і колонії птахів у Туреччині, Болгарії, Греції — бо забруднення поширюється морськими течіями.

Тому наслідки руйнувань в Україні вже мають міжнародний масштаб.

Орнітологи з Wetlands International і BirdLife International попереджають: якщо війна триватиме, Європа може втратити частину своїх ключових міграційних коридорів. Це поставить під загрозу не лише червонокнижні види, а й загальний баланс екосистем, зокрема контроль чисельності комах і поширення насіння, за що відповідають мігруючі птахи.

Що ми можемо зробити для захисту мігруючих птахів під час війни?

Попри війну, українські та міжнародні природоохоронні організації вже працюють над тим, щоб допомогти крилатим мандрівникам пережити ці важкі часи. Так, у західних регіонах України — на Волині, Закарпатті та у Львівській області — розпочали проєкти зі створення нових охоронюваних водно-болотних угідь. Вони стають безпечними зупинками для птахів, які тепер змушені змінювати маршрути міграції і летіти західніше.

Один із таких прикладів — розширення територій Регіонального ландшафтного парку «Надсянський» та надання охоронного статусу новим заболоченим лукам, які приймають тисячі качок, куликів і гусей під час весняної та осінньої міграції.

Міжнародні фонди, як-от BirdLife International і Wetlands International, збирають кошти на відновлення зруйнованих природних територій після війни. Зокрема, вже розроблені плани екологічної реабілітації дельти Дніпра та Кінбурнської коси після деокупації та розмінування. Орнітологи наголошують: якщо відновити водний режим і знизити рівень забруднення, птахи поступово повернуться до цих місць.

Також екологи закликають міжнародні спільноти створити нові «мережі безпеки» для птахів по всій Європі — збільшуючи площі охоронюваних угідь у Молдові, Румунії, Польщі та Угорщині, куди зараз вимушено змістилися основні міграційні потоки.

Кожен українець може долучитися до цієї справи — навіть у тилу. Волонтерські групи збирають кошти на підтримку українських заповідників, проводять моніторинг птахів під час міграцій і популяризують знання про цю проблему в соціальних мережах. Бо зараз допомога мігруючим птахам — це ще й внесок у збереження нашої природи, яку ми зможемо відновити разом після перемоги.

Де допомогти мігруючим птахам в Україні вже зараз?

Сьогодні в Україні працюють кілька сильних природоохоронних ініціатив, які не зупинилися навіть під час війни й активно рятують природу і мігруючих птахів. Ось деякі з них, до яких можна долучитися:

1. Ukrainian Nature Conservation Group (UNCG)

Це одна з найактивніших організацій у сфері охорони природи під час війни. Вони збирають кошти на підтримку заповідників у прифронтових областях, організовують експедиції для моніторингу рідкісних видів птахів і вже розробляють плани відновлення зруйнованих територій після деокупації. Долучитися можна як фінансово, так і через волонтерську допомогу в польових дослідженнях.

Сайт: uncg.org.ua

2. «Птахи України» — спільнота орнітологів і волонтерів

Це волонтерська платформа, яка популяризує знання про птахів, проводить щорічні акції моніторингу міграційних потоків (наприклад, проект “EuroBirdwatch”) та організовує фандрейзинг для допомоги заповідникам і реабілітаційним центрам для поранених птахів.

Facebook-група: «Птахи України / Birds of Ukraine»

3. Українське товариство охорони птахів (UTOП)

Ця організація входить до світової мережі BirdLife International і зосереджена на збереженні ключових для птахів територій (Important Bird Areas). Вони зараз працюють над проєктами розширення таких територій у західних областях, куди перемістилися міграційні шляхи.

Сайт: birdlife.org.ua

4. Центр реабілітації диких птахів Галицького НПП (Івано-Франківщина)

Під час війни центр приймає все більше птахів, які постраждали через бойові дії чи втратили місця проживання. Тут лікують і випускають назад у природу орлів, соколів, лелек та багатьох інших. Центр відкритий до допомоги й пожертв.

Сторінка у Facebook: «Центр реабілітації диких тварин Галицького НПП»

5. Спільнота «Save Ukrainian Nature»

Це нова платформа, яка об’єднує природоохоронців і екоактивістів по всій країні для збору коштів на відновлення екосистем після війни, зокрема місць гніздування і зупинок мігруючих птахів.

Як кожен з нас може допомогти мігруючим птахам під час війни?

Навіть якщо ви живете далеко від заповідників чи лінії фронту, ви можете зробити свій внесок у збереження мігруючих птахів. Ось кілька простих, але дієвих способів допомоги.

1. Створіть «острівці життя» у своєму дворі чи на дачі

Навіть маленький ставок, поїлка з водою чи клумба з дикорослими рослинами стають справжнім оазисом для втомлених птахів під час міграції. У містах птахам часто не вистачає чистої води для пиття та купання — особливо у спекотні періоди. Проста миска з водою врятує життя багатьом пернатим гостям.

2. Підгодовуйте птахів відповідально

У періоди весняної та осінньої міграції можна допомагати птахам, підгодовуючи їх зерном, насінням соняшника, яблуками чи несолоним салом (для синиць і дятлів). Важливо уникати хліба та продуктів із солі й спецій — це шкодить птахам.

3. Участь у моніторингу птахів

Навіть спостереження за птахами може стати великою допомогою для науки. Ви можете долучитися до міжнародних ініціатив, таких як EuroBirdwatch чи платформа eBird, де кожен запис про побачених птахів допомагає орнітологам відстежувати зміни в міграціях через війну. Це безкоштовно і доступно кожному з телефоном.

4. Долучайтеся до прибирання водойм та зелених зон

Багато перелітних птахів зупиняються саме на міських річках, ставках і болотах. Акції з прибирання сміття довкола таких місць допомагають зберігати їх придатними для зупинки та відпочинку мігруючих видів.

5. Поширюйте інформацію

Чим більше людей знатимуть про проблему, тим більше підтримки отримають природоохоронні проєкти. Публікації в соцмережах, участь у лекціях, екскурсіях чи навіть просто розповідь друзям про те, як війна впливає на птахів — це також форма допомоги.

6. Уникайте розорення гнізд під час польових робіт

Якщо ви фермер чи маєте ділянку землі, звертайте увагу на можливі гнізда птахів під час косовиці чи оранки — багато видів гніздиться прямо на землі. Невелика затримка в роботах може врятувати цілу кладку.

Ці прості дії, помножені на тисячі небайдужих людей, уже зараз допомагають мігруючим птахам пережити важкі часи і зберегти Україну як важливу ланку у великій світовій природній системі.

День мігруючих птахів 2025 року — це не просто екологічна дата. Це вже тривожний сигнал, що війна зачіпає не лише людей чи інфраструктуру, а й глибокі природні процеси. І від того, чи зможемо ми повернути цим крилатим мандрівникам безпечне небо над Україною, залежить здоров’я не лише нашої країни, а й усього європейського континенту.

Більше новин читайте на GreenPost.