День блискавки: що це за явище та як його пережити, якщо не вдалося вберегтися

29 квітня відзначається День блискавки. Як виникає блискавка, як до неї ставилися в минулому, чому громовідводи тепер називають блискавковідводами, що відбувається з людиною після удару та які дивовижні історії залишилися в історії? Розповідаємо найцікавіше.

Звідки береться блискавка і як до неї ставилися?

Блискавка виникає, коли в грозових хмарах накопичується електричний заряд через тертя частинок льоду та води. Різниця потенціалів між хмарою та землею (або між хмарами) сягає мільйонів вольтів, і коли заряд стає надто великим, відбувається розряд — блискавка. Це явище завжди вражало людство: у давнину її вважали проявом гніву богів. У слов’янській міфології бог Перун кидав блискавки, караючи ворогів, а в античній Греції Зевс використовував їх як зброю. Люди боялися блискавки й водночас захоплювалися її силою, створюючи обряди для захисту від неї.

Сьогодні блискавку вивчають науковці, а для захисту будівель використовують блискавковідводи. Цікаво, що раніше їх називали громовідводами, але це не зовсім коректно, адже грім — це лише звук, який супроводжує блискавку. Останнім часом термін «блискавковідвід» дедалі частіше використовують у технічній літературі та побуті, щоб підкреслити, що пристрій відводить саме електричний розряд, а не звук.

Що відбувається з тілом людини після удару блискавки?

Блискавка — це гігантський електричний розряд, який несе струм силою 100-200 тисяч ампер і напругу до 200 мільйонів вольтів. Потрапляючи в людину, він проходить через тіло за частки секунди, найчастіше по поверхні, але цього достатньо, щоб завдати серйозної шкоди.

• Миттєві наслідки. У 10 % випадків удар блискавки призводить до смерті через зупинку серця — електричний розряд порушує ритм серця. Також можуть лопнути барабанні перетинки, паралізуватися дихання, виникнути судоми чи опіки, якщо загориться одяг або волосся.
• Довгострокові ефекти. У тих, хто виживає (а це 90 % уражених), часто з’являються неврологічні проблеми: порушення пам’яті, труднощі з концентрацією, головний біль, хронічний біль, зміни в характері. Дехто стикається з депресією чи навіть суїцидальними думками. На шкірі можуть залишитися унікальні шрами — так звані фігури Ліхтенберга, що виникають через розрив капілярів.

Дивовижні історії тих, хто вижив

Рой Салліван — людина, яку блискавка любила. Наглядач національного парку США Рой Салліван увійшов в історію як людина, яку блискавка вдарила сім разів із 1942 по 1977 рік. Перший удар коштував йому нігтя на пальці, наступні — опіків брів, плеча, волосся, ніг. У 1977 році, під час риболовлі, черговий удар залишив опіки на грудях і животі. Рой пережив усі сім ударів, але, на жаль, у 1983 році покінчив життя самогубством через особисті проблеми.

Двічі в один день. 26-річна Лідія-Джейн Бішоп із Лондона пережила неймовірне: блискавка вдарила її двічі в один і той самий день з різницею в рік. Перший удар відкинув її на 10 метрів, залишивши відчуття, ніби тіло палає. Рівно через рік, коли вона наважилася вийти на ґанок під час грози, блискавка вдарила знову, відкинувши її назад у дім. Лідія вижила, але її стан не дозволяв повернутися до роботи.

Майор, якого переслідувала блискавка навіть після смерті. Майор Гарольд Саммерфолд був уражений блискавкою тричі за життя: перші два рази його паралізувало, третій — убив. Дивовижно, але через деякий час блискавка влучила в його могильну плиту, повністю її знищивши.

Як уберегтися від блискавки?

• Не ховайтеся під високими деревами (особливо дубами чи тополями), уникайте металевих предметів і водойм.
• На відкритій місцевості сядьте навпочіпки, тримаючи ноги разом, аби зменшити контакт із землею.
• У приміщенні не користуйтеся електроприладами, уникайте води (душ, миття посуду) та тримайтеся подалі від вікон.

День блискавки — це нагадування про те, наскільки потужною може бути природа. Ці історії показують, що навіть після таких неймовірних випробувань люди здатні виживати та ділитися своїм досвідом, нагадуючи нам про важливість обережності під час грози.

Більше новин читайте на GreenPost.