На Херсонщині продовжується шоста міжнародна Південна середньовічна археологічна експедиція. Це унікальна експедиція, яка досліджує фортецю часів Великого князівства Литовського. Про це пише Суспільне.
Цьогоріч участь у розкопках беруть не лише археологи та волонтери з Херсонщини, а й з Мелітополя, Запоріжжя, Києва та Івано-Франківська. До експедиції доєдналися і волонтери з Литви.
Олег Мальченко кілька днів тому приїхав з Києва, чоловік працює в Інституті Археографії Національної Академії Наук України, говорить взяти участь, як волонтер, у цій експедиції планував заздалегідь. Він розповів, що копав не тільки тут, а і в Ольвії, Кам'янець-Подільському, в інших місцях, тому коли тут почали копати, приїхав сюди, бо тут цікаво.
Шоста міжнародна археологічна експедиція розпочалась 28 липня, біля села Тягинка. У перші ж дні, за словами Світлани Біляєвої, тут знаходять кілька цінних артефактів. Очільниця Південної Середньовічної експедиції Інституту Археологіїї Національної Академії Наук України розказує про три такі знахідки — зокрема, булаву, яку є ознакою вищої влади.
Ще говорить про геральдичну плиту, яка свідчить хто тут був, кому вона відносилась. І додала, що знайшли архітектурну деталь, високого рівня, з різьбленням по каменю.
Показати артефакти археологи не можуть, оскільки вони мають зберігатися в темному безповітряному місці.
Територія, яку досліджують 100 квадратних метрів - це 4 квадрати по 25 квадратних метрів. Разом з археологами вперше тут працюють і художники, проєкт назвали "Три крапки". Олена Афанасьєва кураторка арт – резиденції "Три крапки".
"Для нас це експеримент як художники будуть співпрацювати з археологами та навпаки. І результатом я більше ніж задоволена, бо вони дійсно надихали один одного, разом створювали нові роботи, і вийшла колаборація сучасного мистецтва", - розповіла Олена Афанасьєва.
Художниця Еглє Маскалюнайте приїхала з Литви, за 4 дні встигла зробити 2 роботи. Перша має назву – "За Свободу", друга - "Прохання". Жінка каже, що хотіла привезти трохи традицій з Литви. Говорить, в дуже багато хрестів, є такі хрести, які називають "сонечки" - там промені від центру по діагоналі, і вона у своїй роботі зробила одну діагональ. Каже, вийшло так, що це збігається з планом фортеці.
Менеджерка експедиції, голова правління культурного центру "Україна-Литва" Наталя Бімбірайте говорить – ці розкопки мають історичну цінність. Каже, що Литовської доби фортеця свідчить про давні, родинні зв'язки українського і Литовського народів, коли вони жили в одній державі і відбувалися культурні обміни.
Нагадаємо, що біля Закарпаття археологи знайшли артефакт з золотими очима та купу срібних монет.