Чому горобці не ходять, а стрибають?

Пернатих міських жителів можна впізнати за характерними їм стрибками. За найпоширенішою версією, свою назву ці птахи отримали через любов до ласування ягодами горобини взимку. На деревах у дворах багатоповерхівок і на кущах у скверах та парках живе один з двох видів горобців — горобець хатній. Впізнати цих маленьких птахів можна за чорною «краваткою» на шиї, пепелястим «капелюшком» на голові та смішній манери пересуватися. Чому ж досі не вдавалося застати горобця за неквапливою ходою?

Будова тіла та спосіб життя — два фактори, які впливають на те, як пересувається птах. Горобець багато часу проводить у кроні дерев і чагарників — переміщатися по гілках зручніше стрибками. Види, які на деревах лише в'ють гнізда чи відпочивають, зазвичай крокують чи бігають. З морфологією горобця — короткими лапками, маленьким і легким тулубом — стрибати зручніше і простіше, ніж ходити. Наприклад, трясогузки теж мініатюрні пташки, але у них більш довгі ноги і будова тіла дозволяє пересуватися вільніше.

За один стрибок горобці долають відстань рівну кільком крокам, а отже економлять енергію. Енергозбереження дуже важливе, бо птахам доводиться годуватися кожні кілька годин і потрібно ефективно витрачати запас поживних речовин.

Більше новин читайте на GreenPost.