Час садити дерева: 21 березня об'єднує екоактивістів у всьому світі

Сьогодні, 21 березня, Україна разом зі світом відзначає Міжнародний день деревини та Всесвітній день посадки рослин – дві події, що ідеально переплітаються в одному потужному посланні: дерева, рослини та інші зелені насадження – це не просто елементи ландшафту, а частина фундаменту стійкості країни, її економіки, національної безпеки, продовольчої незалежності, здоров’я нації та енергетичної незалежності. 

Тема цього року – “Forests and economies” – підкреслює, як ліси рухають економічний розвиток, створюють робочі місця, забезпечують ресурси та сприяють відновленню після криз. Для України, яка вже 13-й рік веде війну за виживання, цей день вчергове нагадує, що охорона довкілля набуває критичного, майже військового значення.

Після повномасштабного вторгнення втрати лісового та аграрного фонду колосальні. За оцінками WWF-Україна, Державного агентства лісових ресурсів України (Держлісагентства), ДП «Ліси України», а також супутникових даних Global Forest Watch, EU Joint Research Centre та наукових публікацій (наприклад, Global Ecology and Conservation, 2025), майже 30 % лісового фонду зазнали прямої чи опосередкованої шкоди – це близько 2,9–3 млн га з загальних 9,6 млн га вкритої лісовою рослинністю (за даними Держлісагентства та PMC, 2025). Тимчасово окупованими залишаються ≈ 0,8 млн га, деокупованими – ≈ 0,9 млн га, у зонах активних бойових дій – ≈ 0,1 млн га, замінованими чи забрудненими – до 0,5 млн га. 

Прямі втрати від пожеж, спричинених обстрілами та неможливістю гасіння спричинили збитки, які до 2025 року сягнули майже 7 млрд грн. (Держлісагентство). У 2024 році (рекордний рік) згоріло близько 965 тис. га природних територій, значна частина – ліси (EU JRC). За даними досліджень 2022–2023 років втрачено понад 1,579 км² (157,9 тис. га) лісового покриву, переважно на сході та півдні, але також є втрати і на заході, півночі, в центрі (Київська – 268 км², Херсонська – 214 км² тощо, University of Bologna та Global Ecology and Conservation, 2025). Загальна площа лісового фонду – 10,4 млн га, рівень лісистості – стабільно 15,9 % (Держлісагентство, PMC 2025; World Bank 2023 – 16,76 %, але з урахуванням втрат війна посилила дефіцит).

Але Україна переходить від пасивного захисту до активного контрнаступу зелених сил. ДП «Ліси України» у 2026 році планує висадити мільйони сіянців: весняна лісокультурна кампанія – 6,4 млн сіянців із закритою кореневою системою (ЗКС) – це вп’ятеро більше, ніж весною 2025 (ДП «Ліси України»). Загалом на рік – 13 млн ЗКС, з ростом до 19 млн у 2027 та 25,4 млн у 2028. Планується використати понад 70 млн штук посадкового матеріалу та понад 8 тонн посівного. У Карпатах – найбільші обсяги, акцент на посухостійких змішаних насадженнях (ялиця, бук, дуб, сосна). Паралельно – проведено 10 наукових досліджень для адаптації лісів до кліматичних змін, шкідників і посух, закладено демонстраційні ділянки наближеного до природи лісівництва (з 2030 року – вже 20 % лісів). Інвестиції на 2026 – 4,1 млрд грн (Мінекономіки, ДП «Ліси України»), з них 400 млн грн на протипожежні заходи (втричі більше, ніж раніше), 270 млн грн на лісонасіннєві центри, 80 млн грн на техніку. У 2025 році відтворено 25,9 тис. га лісів (106 % плану), програма «Зелена країна» – 1,035 млрд дерев висаджено за роки війни. Галузь показує рекордні результати: прибуток у 2025 – понад 6,9–8,4 млрд грн (≈ $167 млн, Interfax, Wood Central, ДП «Ліси України»), податки – 16,1 млрд грн, рентабельність – 22,8–23 %.

Деревина – один із найдавніших і найперспективніших ресурсів. У воєнний час вона стала рятівним паливом: мільйони домівок опалюються дровами та пелетами через руйнування енергосистеми. Виробництво біопалива стрімко зростає – пелети, щепа, брикети з відходів деревообробки та енергетичних плантацій (верба, тополя) зменшують залежність від газу, роблять енергетику децентралізованою. Це одночасно створює робочі місця в сільській місцевості та зберігає природні ліси від надмірної вирубки.

Агросектор України, що забезпечує продовольчу безпеку країни та світу, постраждав не менш жорстко.

До війни сільгоспземлі займали близько 41–42 млн га, орні – 27–28 млн га, рілля – 25–26 млн га, посівні площі – 24–25 млн га (Держстат, Світовий банк). За свіжими оцінками 2025–2026 (Project Expedite Justice, EOSDA, Мінагрополітики, FAO, NASA Harvest, KSE, CSIS): втрачено 14–20,5 % орних земель – з 24,9 млн га у 2021 до 21,4 млн га у 2024, скорочення на 3,5 млн га (PEJ/EOSDA 2025–2026). Окупованими залишаються близько 4,5 млн га орних земель (17–19 %), невикористовуваними через бойові дії – ще 1,6 млн га на підконтрольній території. Замінованими чи потенційно забрудненими – до 2 млн га (Мінагрополітики 2025; CSIS 2026 – близько 1 млн га підозрюваних). Посівні площі під зерновими, бобовими та олійними скоротилися на 5,1 млн га. У 2025 році посіви зросли до понад 23 млн га (+7 %), виробництво зернових та олійних – 73–77 млн тонн, але врожайність впала через посухи, брак добрив, мінування та руйнування зрошення (Каховське водосховище – втрата зрошення 600 тис. га на півдні). Загальні втрати агросектору – понад $80–100 млрд (KSE 2026 – $81,9 млрд непрямих втрат; World Bank/FAO – $84 млрд на кінець 2024).

Без захисних лісосмуг та полезахисних насаджень агросектор не відновиться повноцінно. У степовій зоні лісосмуги знижують швидкість вітру на 30–70 %, зберігають вологу, стримують ерозію та пилові бурі, підвищують урожайність на 5–25 % (джерело ФАО). Втрата лісосмуг через обстріли та окупацію посилила деградацію ґрунтів на мільйонах гектарів. Посадка дерев уздовж полів – стратегічна інвестиція в продовольчу безпеку, зменшення втрат від кліматичних екстрем і зростання ВВП.

Здоров’я нації тісно пов’язане з зеленими зонами. Ліси щорічно секвеструють мільйони тонн CO₂, очищують повітря, знижують шум, виділяють фітонциди. У воєнний час парки, сквери, озеленені подвір’я та лісові масиви – безкоштовні «психологічні реабілітаційні центри» для мільйонів з ПТСР і тривожністю. Контакт з природою знижує рівень кортизолу в крові, покращує сон і відновлює енергію – це критично важливо в такий важкий час.

Війна прискорила кліматичні зміни: посухи на півдні, аномальні зливи, посилення ерозії. Рослини регулюють мікроклімат, зменшують ефект теплового острова, підтримують водний баланс і біорізноманіття. Відновлення лісів – довгостроковий захист від посух, повеней і глобального потепління.

Системне відновлення зелених насаджень повинне стати новою національною культурою: залучення громад до посадок і догляду, екологічні практики в бізнесі, державні програми, корпоратизація та цифровізація лісових і аграрних установ.

Більше новин читайте на GreenPost.