Будувати ГЕС чи рятувати осетрів: яке майбутнє очікує головну річку країни
18.02.2020 Автор: Олег Листопад
Замість інвестицій у другу чергу Каховської ГЕС треба думати як змінити технології, аби забезпечити можливість для існування "живої" річкової екосистеми.
«Бо електроенергії нам більш-менш вистачає, для стабілізації енергосистеми можна різні сучасні технології застосовувати, а от ті 30 видів риб просто вимруть у найближчій перспективі», – повідомила GreenPost кандидат біологічних наук Олеся Петрович.
Фахівці і громадськість наразі активно обговорюють стратегію відновлення річки Дніпро. Приводом для цього наразі став проект будівництва Каховської ГЕС-2. Зокрема, йдеться як про доцільність будівництва цієї ГЕС в принципі, так і про спорудження паралельно з новою ГЕС рибоходу, який би дозволив рибам з нижньої частини Дніпра підніматися уверх для розмноження і відкладання ікри.
«Відкрийте Червону книгу України - всі прохідні (мігруючі – ред.) та напівпрохідні види риб занесені в Червону книгу України через втрату можливості природного розмноження просто через побудову гребель. Половина з цих видів були масовими і цінними промисловими видами, а зараз на межі зникнення. Порахуйте втрати рибної галузі, втрату промислу, робочих місць, зруйновані традиції, вимушену зміну місця проживання. А ще внаслідок цих руйнувань – вимушені порушення закону, штрафи, хабарі, в радянські часи - тюрма за вилов осетрових, трагедії в сім'ях... Не така вона і дешева та гідроенергетика», – коментує плани будівництва ГЕС Олеся Петрович.
Заперечує противникам будівництва Каховської ГЕС-2 експерт з оцінки екологічних ризиків Ольга Ігнатенко.
«Важлива не лише кількість електроенергії, а й можливість її контролювати та спрямовувати, оскільки потреби в електроенергії різняться протягом доби. Її треба більше вранці та увечері – у так звані «пікові» години. Збільшення/зменшення кількості енергії у мережі доводиться робити за рахунок так званих маневрових потужностей: тобто станцій, які можуть гарантовано збільшувати/зменшувати вироблення електроенергії. Наразі це теплові та гідроелектростанції», – вважає експерт.
За словами Ольги Ігнатенко, сонячні та вітрові електростанції гарантій не дають, бо перші не працюють вночі, а другі – в штиль.
«Подолати цю проблему могло би будівництво так званого акумуляторного водосховища: поки є сонце і вітер, туди б закачували воду. Треба додаткова енергія – воду спускають через електротурбіни. Але біля Каховської ГЕС побудувати таке сховище нереально. Ще одним варіантом створення маневрових потужностей може стати будівництво парогазової установки. Але аналіз показав, що її енергія буде дуже дорогою. Тому й було запропоновано наростити потужності існуючої ГЕС», – додає експерт з оцінки екологічних ризиків .
Довідка. Рибопропускні споруди призначені для переміщення риби через греблі або природні перешкоди (водоспади, пороги тощо) до місць нересту. Вони поділяються на рибоходи, шлюзи й ліфти.
Рибохід – канал, яким з горішнього б’єфа греблі в нижній вода тече зі швидкістю, що дозволяє рибі подолати дію потоку і підніматися каналом. Рибоходи бувають лоткові, ставкові й сходові. Наприклад, 610-метровий сходовий рибохід в греблі Мак-Нері на річці Колумбія у США дозволяє лососю підніматися на висоту 25 метрів.
