Бігуни на довгі дистанції живуть довше за спринтерів, а борці — довше за боксерів: як продовжити життя завдяки спорту

Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує присвячувати 150 хвилин на тиждень аеробним вправам помірної інтенсивності або 75 хвилин — вправам високої інтенсивності. При цьому навіть якщо показники вашої активності нижчі за рекомендовані, це в будь-якому випадку корисніше, ніж її повна відсутність. Починати займатися спортом у помірному темпі можна в будь-якому віці — тренування також будуть корисні, навіть якщо до цього ви не вели активний спосіб життя. Про це розповідає спортивний журналіст Ангеліна Нікітіна.

Фізична активність — це не головний і не єдиний параметр у визначенні тривалості життя. Але вона точно потрібна для здоров'я та зниження ризику розвитку смертельних захворювань.

Що впливає на тривалість життя

До основних факторів, що впливають на тривалість життя людини, відносять:

• стать;
• спадковість;
• рівень доступності охорони здоров'я та гігієни;
• дієту та якість їжі;
• спосіб життя;
• соціальне середовище;
• рівень життя.

Довше живуть люди у країнах, де високий рівень життя, доступні медицина й освіта. Крім того, довше живуть жінки та ті, хто веде активний спосіб життя.

Наприклад, найвища тривалість життя — у Гонконгу: 88 років у жінок, 82,9 року у чоловіків. До топ-5 входять Ісландія, Японія, Норвегія.

Як спорт допомагає жити довше

Доведено, що фізична активність на 30—35 % знижує ризик розвитку багатьох захворювань, які часто спричиняють ранню смерть. Наприклад, артеріальної гіпертензії, цукрового діабету другого типу, ішемічної хвороби серця, онкології.

Ті ж дослідження підтверджують, що регулярна фізична активність пов'язана зі збільшенням тривалості життя на 0,4-6,9 року. При цьому найкорисніша з погляду впливу на тривалість життя аеробна активність — біг, швидка ходьба, їзда на велосипеді, танці, плавання тощо. Ті, хто займався цими видами спорту, як правило, живуть довше за інших екс-спортсменів.

Одне з британських досліджень показало також, що медалісти Ігор Співдружності — 1930 року жили в середньому на п'ять років довше, ніж їхні співвітчизники-ровесники. Тривалість життя у плавців і легкоатлетів виявилася вищою на 20—30 %, або на 5,3 роки. Цікаво, що бігуни на довгі дистанції жили довше за тих, хто бігає на більш короткі відстані, а борці жили довше, ніж боксери.

А в іншій роботі перераховані види спорту, заняття якими пов'язані з більшою тривалістю життя. Але всі результати у ній отримані виключно спостереженнями. Тому невідомо, чи справді саме спорт вплинув на тривалість життя учасників дослідження.

Також є дані, що у людей похилого віку, які займалися піклболом (спорт, що поєднує в собі елементи бадмінтону, великого і настільного тенісу), краще зберігалися когнітивні функції та зменшувалися больові відчуття в тілі.

Крім того, людям похилого віку корисно займатися скандинавською ходьбою — це аеробне навантаження, в процесі якого задіяне все тіло. Вона допомагає тренувати серцево-судинну систему та знижує ризик розвитку остеопорозу. Це впливає нехай і не на тривалість життя, але на його якість.

При цьому заняття спортом пов'язані з травматизмом. Надмірне навантаження та неграмотний підхід до тренувань можуть завдати шкоди загальному стану здоров'я та, як наслідок, скоротити тривалість життя. Тому у заняттях важливі міри та контроль кваліфікованого тренера.

Також нагадаємо, що побутова активність ефективніша за тренування — дієтолог.