Агресор, до якого не були готові: Херсонщину «окупували» шакали

Херсонщину «окупували» не російські війська, до можливої агресії яких тут готувались, а інші небезпечні кочівники з Московщини — ті, які ходять на чотирьох і клацають гострими іклами. Про це розповідає видання «Новий день».

У повідомленні йдеться про те, що близько десятиліття тому з Північного Кавказу та ростовських степів у степи таврійські почали проникати шакали. Спершу їх бачили у Генічеському районі, потім — у Бериславському, а далі вже й на лівобережжі Дніпра, біля Олешок та Голої Пристані. Місцеві жителі й мисливці вважали такі зустрічі поодинокими випадками, а насправді відбувалася міграція представників виду, який цілеспрямовано інтегрувався в екосистему. Причому цей процес майже непомітно завершився: є докази та підтвердження експертів, що шакали вже дійшли до Кінбурнської коси на адміністративній межі Херсонщини та проникли на Миколаївщину.

«Співробітник Національного природного парку «Білобережжя Святослава» Олег Маркауцан відзняв на камеру свого мобільного телефону шакала на березі лиману, що межує з ділянкою «Волижин Ліс» Чорноморського біосферного заповідника.  Якість запису поганенька, однак те, що на ній саме цей хижак, розібрати можна. І він не один. Судячи зі слідів та свідчень очевидців, на території ЧБЗ вже з’явилося зо три десятки шакалів. Їх відстріл на заповідних землях не ведеться — єгері на кордонах лише намагаються відігнати непроханих гостей. Але радикально це питання  не вирішує: шакали вже «відмітилися» і на півострові Ягорлицький Кут, біля сіл Іванівка, Геройське, інших», — визнає науковий співробітник Чорноморського біосферного заповідника, кандидат біологічних наук Зоя Селюніна.

«Новий день» констатує, що рішення для екологічної проблеми наразі немає.

Видання розповідає, що шакали за розмірами менші за звичних нам степових вовків — аборигенного виду, та шкоди від них чи не більше. Вони активно винищують гнізда птахів, «не розбираючи, чи то рідкісні, чи поширені», дрібних ссавців. Ці хижаки менше бояться людей і можуть групами нападати навіть на велику рогату худобу.

Наші мисливці  у сезон дозволеного полювання на хутрового звіра можуть витратити кілька патронів, разом зі здичавілими собаками та сірими воронами відстрілявши при нагоді й одного-двох шакалів. Та цілеспрямовано на них все ж не полюють, оскільки їх хутро та м’ясо жодної цінності не має. Премій за ліквідацію такої «дичини» теж ніхто не дає. А дарма: варто було б передбачити таку можливість — хоча б на рівні місцевих громад», — вважають у «Новому дні».

Також ми розповідали, що новорічні «покатушки» в Тернополі закінчилися лікарнею: кінь ударив дитину.