10 ознак, які допоможуть упізнати садиста

Пояснення того, чому багато людей радіє зі страшних новин про Україну чи Ізраїль, дуже просте: йдеться про прояви садизму. Людина, яка отримує задоволення від заподіяння шкоди чи приниження (фізичних, сексуальних чи психологічних страждань) інших, — садист клінічний чи субклінічний (повсякденний садизм як риса особистості). Про це розповідає кандидат медичних наук, автор і ведучий навчальних семінарів із ресурсів здоров’я Андрій Біловешкін. 

Науковець наводить 10 особливостей садизму, які допоможуть вам його розпізнати та захиститися.

1) Садизм та агресія є різними особистісними характеристиками. Агресія спрямована на конкретну мету і підпорядкована ефективності (самозахист, досягнення чогось), і радість агресії — це радість досягнення мети, тоді як ключова риса садизму — це саме задоволення від страждань і приниження іншої людини, без іншої мети (хоч і може маскуватися).

2) Садизм розвивається з дитинства: що більше насильства навколо, то більше його. Домашнє насильство, знущання та мучення тварин, інтернет-троль, організатор онлайн- чи офлайн-цькування, шкільні тирани, в іграх діти не скільки граються, скільки псують гру іншим. Потім жорсткість у школі, дідівщина в армії тощо. При оцінці вкладу в девіантну поведінку саме садизм має найбільшу передбачувальну здатність.

3) Садист атакує без провокації. Було експериментально підтверджено, що садистичні особистості схильні вибирати ситуації, що дозволяють їм проявляти агресію, зокрема без будь-якої провокації, й отримувати задоволення від цього. Ба більше, садист готовий витрачати ресурси, аби мати можливість виявляти насильство. Не апелюйте до почуттів чи «душі садиста». У дослідженнях спроби звернутися до садиста таким чином, «мислити інтуїтивно», «зазирнути собі в душу» лише посилювали жорстокість і садистичну поведінку.

4) Садисти маскуються. Побутовий садист зазвичай маскує садизм: типовим маскуванням може бути «виховання жертви», експлуатація, гра на почуттях, гра в «дбайливого господаря», маскування «твоєю безпекою, тобі ж буде краще», відповідальність завжди перекладається на жертву — «мене спровокували», «мене довели до цього», «не ми такі, життя таке», «що вдієш, такий уже в мене характер». Часто садист уявляє себе «провідником вищої волі» чи «месією».

5) Садист зачарований насильством. Йому подобаються і забавляють психологічні чи фізичні страждання інших (включаючи тварин). Зачаровані насильством, травмами, тортурами. Принижують людей у присутності інших (публічні зауваження, грубі «жарти» тощо). При цьому приниження маскується: «для тебе ж краще», «це просто жарт» тощо. Жорстоко поводиться із залежними від нього людьми (від підлеглих до дітей) Брешуть тільки для того, щоб заподіяти шкоду чи біль іншим (а не для досягнення іншої мети). Примушують інших людей робити те, чого ті не хочуть (тільки з метою їхнього страждання).

6) Садистичні фантазії. Досить послухати та зрозуміти — садист прямо чи опосередковано озвучує та смакує свої цілі (іноді фантазії вбивства смакуються цілими країнами). Має садистичні фантазії та постійно озвучує їх — про необхідність завдавати насильства та вбивати інших людей. Важливо вміти розпізнавати садистів і розуміти, чим відрізняється взаємодія із садистом від взаємодії із психічно здоровими людьми. Розпізнати садиста ви можете, відстежуючи його реакцію (вербальну та невербальну) на насильство — як він смакує біль інших людей, а не співчуває їм. Побутові садисти мають моральну деформацію — вони реагують порожнім «і що тут такого» на новини чи повідомлення про акти насильства.

7) Психологічний садизм — це не лише критика, завуальовані образи, знецінення, а й постійне фрустрування жертви (зруйнувати плани, перешкоджати здійсненню бажань інших людей, вбивати їхню радість і надії), обламувати та знецінювати надії інших людей.

8) Садист і агресор завжди намагається атакувати найдорожче для вас, що викличе максимальний біль: вбивати людей у церквах, на похоронах, підривати лікарні, вбивати дітей і жінок, ґвалтувати дружин на очах у їхніх чоловіків, знищувати пологові будинки. Що вам болючіше — то радісніше садисту, і його мета — це не військова ефективність, а ваш біль. Тому не просіть садиста щось пощадити — це спонукає його зруйнувати це.

9) Садизм ірраціональний. Із садистом неможливо домовиться раціонально чт укласти угоду. Садист готовий завдати шкоди собі, аби не допустити успіху чи радості інших людей. Садист зірве навіть успіх партнера, навіть якщо вона вигідна і йому самому. Побутові садисти готові платити гроші чи займатися неприємною роботою, аби мати можливість мучити. Садисти навіть з особливим задоволенням мучать і знущаються з тих, хто їх захищає і допомагає їм.

10) Тільки агресія та страх зупиняють садиста. Зупинити садиста може лише його тваринний страх перед вами та його ж біль. Доброзичливість, спроби домовиться та ухиляння від зіткнення тільки розпалюють садиста, а ось пропорційна агресія у відповідь на його дії швидко зупиняє садиста (у душі вони досить боягузливі). Однак остерігайтеся мстивості садистів — вони можуть виношувати плани помсти довго.

Також ми розповідали, що жертвою емоційного вигоряння може стати будь-яка людина, яка досить тривалий час перебуває у стані стресу: як це подолати.