Жодне підприємство не отримало права на вилов риби в басейні Чорного моря — представник Держрибагентства

21 квітня у світі відзначається День міграції риб, метою якого є підвищення поінформованості щодо вагомості міграції риб і залучення людства до збереження річок. В Україні ситуація з міграцією риб і так була непростою, а після 24 лютого 2022 року стала ще складнішою. Що впливає на ці процеси, як вони позначилися на асортименті та безпечності риби на українських прилавках, а також що ми особисто можемо зробити для збереження водних екосистем нашої країни? На запитання GreenPost відповів заступник директора департаменту організації використання водних біоресурсів, аквакультури та наукового забезпечення Держрибагентства Олексій Ногарев.

— Які фактори, на Вашу думку, можуть впливати на стан річок в Україні, без яких функціонування екосистеми є неможливим?

— Якщо йдеться про повноцінне, якісне функціонування водних екосистем, то головним фактором, який може на це впливати, є водність. Останніми роками, в зв'язку з глобальним потеплінням, спостерігаємо загалом таку тенденцію в світі, як зменшення водності. Поверхневі стоки щорічно зменшуються, хоча цього року навесні ми їх не спостерігаємо — зараз у нас є достатня водність.

Зарегульованість річок також впливає на повноцінне функціонування екосистем. В Україні річки здебільшого зарегульовані греблями, починаючи від Дніпровських водосховищ і закінчуючи греблями на малих притокових річках. Прикладами незарегульованих річок в Україні є Десна, Тиса та їх окремі притоки. На цих річках ми ще можемо спостерігати такі природні процеси, як функціонування екосистем у тому нативному вигляді, як воно має бути в природі.

— Скажіть, будь ласка, з огляду на останні події (говорячи не тільки про ведення бойових дій, а й про підрив Каховської ГЕС), яким чином населення може вплинути на збереження водних екосистем? Що можна зробити, а чого не варто — в контексті і вилову риби, і, можливо, інших дій, які мають негативний вплив на водні екосистеми нашої країни?

— Щодо Каховської ГЕС, то, мабуть, треба ще трішки часу, якоїсь ретроспективи, аби повноцінно прослідкувати, який вплив на водні екосистеми, на водних мешканців спричинила ця подія — наразі неможливо провести такі дослідження через безпекову ситуацію. Що ж до діяльності людини, то що менше людина втручається в природне середовище, то, мабуть, для природи буде краще. Хоча якщо врахувати урбанізацію, то станом на сьогодні ми одними діями спричиняємо якийсь вплив і відповідно мусимо проводити і якісь інші дії, аби мінімізовувати негативний вплив. Наприклад, через створення гребель на Дніпрі у нас річкова система перетворилась на озерно-річкову — це означає й інтенсивні замулення, й ерозію берегів, і втрачену здатність до самоочищення... Ми вже втрутились, і зараз просто треба думати, які заходи проводити, щоб мінімізовувати цей негативний вплив.

— А що саме може впливати на міграцію риб? І яка ситуація в Україні з очищенням водойм?

— Держрибагенство розглядає переважно такі заходи очищення, як біологічна меліорація, очищення за допомогою вселення риб-меліораторів, які споживають мікроводорості, водну рослинність — це вселення білого товстолоба, білого амура. Тим самим ми збільшуємо рибопродуктивність, зменшуючи забруднення органічної речовини, яка накопичується у водоймах. Звісно, ці заходи поступаються механічній меліорації, але все ж є дієвими, і при достатніх обсягах ми сподіваємось вийти на такий рівень, коли зможемо суттєво покращувати стан водних екосистем.

— А оце «зариблення» відбувається на всій території України чи зараз ідеться лише про окремі регіони?

— Зараз ми обмежені в цьому через військові дії. Раніше такі заходи повноцінно функціонували у нас, рибовідтворювальні комплекси працювали по всій Україні. Водосховища Дніпра зариблялися, так само й основні водойми інших регіонах — і природні, і ті, які орендовані. Слід зазначити, що Держрибагентством останнім часом ініційовано питання розробки регіональних програм розвитку рибного господарства в областях, і серед основних напрямів реалізації цих програм є заходи вселення молоді водних біоресурсів у водойми областей, де відповідні програми розроблені та затверджені рішенням обласних рад.

— Говорячи про події останніх років — які в нас види риб зникли, які на межі зникнення, а які, можливо, навпаки, з'являються ще більше — і річкові, і в акваторії наших морів?

— Фактів повного зникнення не зафіксовано — йдеться хіба що про малочисельність окремих видів водних біоресурсів. Слід врахувати той факт, що відсутність певного виду у водоймах окремих областей не може свідчити про відсутність зазначеного виду загалом по Україні. Але до малочисельних видів уже можна віднести лосося чорноморського — виду, по якому можна стверджувати, що він на межі зникнення в Україні, оскільки трапляються дуже одиничні факти його вилову. Також малочисельною є популяція вугра європейського, якого ми можемо зустріти здебільшого у водоймах Шацьких озер. Ще марена дніпровська — це теж була розвинена популяція до будівництва гребель на Дніпрі, та через будівництво порушилися процеси її природного відтворення. Одиничні екземпляри даного виду зустрічаються, зокрема, в нижній течії Дніпра.

— До слова, яка у нас зараз ситуація з виловом і транспортуванням такої риби, як бичок чорноморський? Адже раніше на прилавках в Києві й Одесі їх було повно, а зараз цієї риби немає вже ніде. Можливо, через заборону вилову в акваторії Чорного моря чи цей вид вже починає зникати?

— У нас видів такої риби, як бичок, не менше п'яти і їх в цілому можна об’єднати в групу «бички». І от зараз, звичайно, для рибалок немає доступу до Чорного моря. Безпекова ситуація не дає можливості здійснювати вилов риби, тому, звісно, може спостерігатися певний дефіцит окремих видів на прилавках, бо він не добувається в таких обсягах, які дозволяють його реалізовувати. Але це жодним чином не може свідчити про те, що цей вид перебуває під загрозою зникнення — просто відсутня можливість його добування. Це є найбільш вірогідною причиною, чому він відсутній.

— З огляду на ведення бойових дій і підрив Каховської ГЕС — чи є безпечним вилов риби в українських водоймах: у річках, у морях загалом та її вживання населенням, і чи є, скажімо так, служби, які слідкують за дотриманням заборони на вилов риби в акваторіях морів? Ідеться про всіх наших рибалок, які на невеликих суднах раніше виходили в моря і здійснювали вилов риби на продаж. Чи це якось контролюється і чи безпечно в таких людей купувати рибу?

— У поточному році Держрибагентством не було реалізовано жодного лоту для промислового вилову риби в басейні Чорного моря, тобто юридично жодне підприємство не отримало права на вилов риби в басейні Чорного моря.

Щодо фактів браконьєрства — звісно, вони можуть бути, але це явно не ті обсяги, які дозволять  повноцінно наситити ринок подібною продукцією. Додатковий контроль також здійснює Державна прикордонна служба, і наші мужні військові, і поліція, й СБУ. Якщо всі служби не мають права ворога пропустити, то і на рибалку як на потенційного диверсанта буде дуже багато уваги. Я думаю, що і ті рибалки, які мешкають в прибережних регіонах, це розуміють і не наражаються на небезпеку. А от щодо якості рибної продукції, то загалом вилов риби загалом є безпечним, але от збір мертвої риби є небезпечним фактором. Що ж до контролю, то скажу, що паразитологічний моніторинг нашими профільними науковими установами здійснюється. У подальшому функції контролю за дотриманням санітарних норм при здійсненні реалізації цієї риби покладено на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів.

— Останнє запитання: скажіть, будь ласка, що впливає на міграцію риби з річок у море й у зворотному напрямку та яка ситуація з міграцією риби в наших водоймах?

— Тут треба виокремити, яка вона може бути за типом. Міграція може бути нерестова, коли риба або йде на нерест, або скочується після нересту. Якщо брати, наприклад, екосистеми «море-річка», то напівпрохідні осетрові чи оселедець у морі здійснюють нагул, але на нерест піднімаються вгору за течією. Може бути і сезонна, наприклад передзимова міграція — це більше стосується прісноводних екосистем: риби згуртовуються в зграї, обирають ділянки водойми, де здійснюється їх зимівля, і впадають в такий малорухливий період, менше витрачають енергії, але в той же час ці ділянки збагачені киснем, мають проточність, що дозволяє їм при менших затратах енергії залишатись у повному життєвих сил стані. І ще можна виокремити міграцію вимушену — внаслідок локального погіршення умов існування: до прикладу, зниження рівня кисню на певній ділянці водойми або якесь  хімічне чи фізичне забруднення, тому риба вимушена буде вибиратися з цієї ситуації і здійснювати міграцію на відстань, поки не покращиться ситуація.

Але міграція риб у класичному вигляді — це саме нерестові міграції. До речі, наразі у водоймах України триває період весняно-літньої заборони на лов риби в зв’язку із нерестом, тому закликаю громадян України відповідально ставитись до наших екосистем, дотримуватись правил риболовлі при здійснення рибальства та не забруднювати довкілля, перебуваючи на берегах водойм України.

— Дякуємо за розмову!