- Главная
- Новости
- Енерго
- Викопне паливо
- Закупівлі палива знову почали зростати з кінця 2023 року: чому Європі важко відмовитися від енергоресурсів із РФ
Закупівлі палива знову почали зростати з кінця 2023 року: чому Європі важко відмовитися від енергоресурсів із РФ
Транзит газу через Україну закінчується.
Попри санкції ЄС щодо Росії, введені у відповідь на її повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, російська нафта продовжує надходити до Європи. За оцінками, у середині жовтня 2024 року експорт викопного палива приносив російській економіці близько 4,47 млрд євро на тиждень, з яких близько 350 млн надходило від країн ЄС. Що стосується газу, то хоча обсяг його імпорту з Росії значно нижчий за зафіксовані 150 млрд кубометрів у 2021 році, закупівлі палива знову почали зростати з кінця 2023 року. Про це розповідає Deutsche Welle.
Комісар ЄС з енергетики Кадрі Сімсон нещодавно висловила у зв'язку з цим «глибоке занепокоєння».
«Ми повинні проявляти пильність, щоб це не перетворилося на стійку тенденцію», — заявила вона на засіданні Ради з енергетики ЄС у середині жовтня.
Проте деякі держави-члени ЄС навіть не намагаються скоротити свою залежність від російського викопного палива.
Залежність від російських енергоносіїв
У Центральній Європі залежність від російських енергоресурсів традиційно сильна — до 80 % постачання газу в такі країни, як Австрія, Угорщина та Словаччина, як і раніше, залежать від РФ. Зміна постачальника, як правило, означає складність з анулюванням нинішніх довгострокових контрактів і, як правило, зростання витрат. Причому не тільки про газ. Так, Чехія в основному зуміла перейти на закупівлю зрідженого природного газу (ЗПГ) через Нідерланди та Німеччину, але завдання відмовитися від російської нафти, як і раніше, залишається для Праги досить важким.
Тон Сімсон говорить про те, що Брюссель починає втрачати терпіння.
«Ми повинні пам'ятати, що ціна взаємодії з Росією вимірюється не лише вартістю газу, а й життями, втраченими в Україні», — наголосила вона.
Угорщина не готова відмовлятися від російського газу
В Угорщині прем'єр-міністр Віктор Орбан, здається, прагне ще більше зміцнити енергетичну залежність країни від Росії. Збільшивши обсяги закупівель російського газу після вторгнення РФ в Україну, Будапешт обговорює можливість подальшого нарощування постачань, про що повідомив міністр закордонних справ Петер Сійярто. Він також заявив, що країна «не має іншого вибору», окрім як покладатися на російську нафту.
Півтора року тому ЄС надав Угорщині, Чехії та Словаччині тимчасові виключення з ембарго на закупівлю російської нафти, щоб дати їм час на пошук альтернатив. Але Будапешт відмовився розглядати варіанти диверсифікації. Ця політика виглядає як прояв звички Орбана підтримувати відносини з геополітичними опонентами ЄС та НАТО, зокрема заважаючи європейцям надавати допомогу Україні. Урім того, така політика Будапешта відповідає давній внутрішній стратегії нинішнього прем'єра Угорщини — пошук політичної підтримки всередині країни шляхом надання дешевої енергії угорським домогосподарствам, зазначає Мартін Їрушек, експерт з геополітики та енергетичної безпеки з Масарикового університету в Чехії.
При цьому Орбан не є самотнім у виборі таких зовнішньополітичних орієнтирів. Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо — ще один лідер, який стверджує, що російські енергоресурси життєво важливі для його країни, і що Брюсселю слід шукати дружби з Москвою, а не вводити санкції.
Транзит газу через Україну закінчується
Проте зараз у країн та їхніх лідерів, які дотримуються такого політичного курсу, з'явилася серйозна проблема. Одним із двох маршрутів, по яких російський газ надходить до ЄС, керує Україна. 2023 року по ньому було поставлено 15 млрд кубометрів палива — з 25 млрд кубометрів російського газу, що надійшли до Євросоюзу торік. Але у грудні контракт із «Газпромом» закінчується, і Київ планує зупинити постачання.
Фіцо, чия країна отримує життєво важливі доходи за рахунок транспортування цього газу до Австрії, намагається переконати Київ продовжити співпрацю з агресором. Серед іншого, обговорюється ідея, щоб Росія продавала газ на своєму кордоні, а покупці самостійно організовували транзит через Україну. Як альтернатива Азербайджан міг би постачати газ у рамках угоди з ЄС, укладеної у 2022 році. Однак для будь-якого рішення потрібна співпраця з боку Росії.
Припинити імпорт енергоресурсів із Росії цілком можливо
Угорщина, куди російський газ переважно надходить трубопроводом «Турецький потік» через Чорне море, швидше за все, не постраждає від зупинки українського транзиту. Проте Словаччина й Австрія будуть змушені щось робити. У будь-якому випадку, мерзнути з січня навряд чи комусь доведеться: у разі дефіциту ці країни зможуть скористатися резервами ЄС із газосховищ, які, за даними Брюсселя, заповнені на 95 %.
Окрім того, Словаччина й Австрія зможуть домовитися про додаткові постачання. Тепер Норвегія є найбільшим постачальником газу в ЄС, а розгалужена інфраструктура дозволить постачати ЗПГ із США та Північної Африки через термінали в Німеччині, Польщі й Італії.
«Мета повністю припинити імпорт енергоресурсів із Росії цілком досяжна. Усі країни ЄС фізично здатні це зробити. Маршрути для постачання нафти та газу від інших постачальників до Угорщини та Словаччини існують. Питання лише в наявності політичної волі», — зазначив Їрушек.
Відмовитися від потоку енергоносіїв із РФ
Перспектива закінчення українського транзиту посилює тиск на країни, які, як і раніше, не готові відмовлятися від російського газу. Аналітики з брюссельського дослідницького центру Bruegel зазначають, що ця ситуація нарешті підштовхнула Австрію до активних дій: роботи зі створення інфраструктури вже почалися. Але залишаються юридичні складнощі, пов'язані з необхідністю анулювати довгостроковий контракт із «Газпромом», а успіх на недавніх виборах дружньої Росії Австрійської партії свободи може ускладнити ситуацію.
Водночас складнощі у відмові від потоку енергоносіїв зі сходу зазнають навіть найвідданіших союзників України в регіоні. Імпорт російської нафти до Чехії цього року зріс, оскільки польська державна компанія PKN Orlen, яка керує місцевими нафтопереробними заводами, прагнула збільшення прибутку. Проте Прага пообіцяла відмовитися від наданого їй виключення з європейського нафтового ембарго — щойно до кінця року завершиться розширення трубопроводу, яким нафта надходить з Італії.
Більше новин читайте на GreenPost.