Заборона пластикових пакетів: що це означає для України та світовий досвід

Верховна Рада 1 червня 2021 року заборонила використовувати пластикові пакети в роздрібній торгівлі, в об'єктах громадського харчування та надання послуг. Таке рішення ухвалили задля поліпшення стану навколишнього природного середовища та благоустрою територій.

Також парламент передбачив штрафи за використання тонких, надтонких та оксорозкладних пакетів. Втім, щодо того, хто займатиметься правильною утилізацією та контролем, уряд ще не визначився.

Чи готова Україна до відмови та яка ситуація з використанням пластикових пакетів у світі, розбирався Парламент.UA.

Що передбачає закон про заборону пластикових пакетів

Пластикові пакети заборонили використовувати в об'єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг, а саме:

• надтонкі пластикові пакетів;
• тонкі пластикові пакети завтовшки до 50 мкм;
• розкладні пластикові пакети.

Ця заборона не поширюється на біорозкладні пластикові пакети, а також на надтонкі пластикові пакети, обмежені величиною (225 х 345 х 450 мм) і призначені для пакування та/або транспортування свіжої риби, м'яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду та тих, які розповсюджуються в об'єктах роздрібної торгівлі як первинне пакування.

З обігу планують вилучити усі пластикові пакети, що не відповідають встановленим цим законом вимогам. Водночас безоплатно розповсюджувати їх теж буде заборонено.

Хто контролюватиме

Автори законопроєкту у пояснювальній записці зазначили, що контроль за виконанням закону про обмеження використання та розповсюдження пластикових пакетів буде покладений на центральний орган влади, що займається захистом прав споживачів.

Тобто йдеться про регіональні управління Держпродспоживслужби. Втім, у законі не вказано, чи створюватимуть для цього окремий орган, чи займатиметься якась із вже чинних структур при Держпродспоживслужбі.

Які будуть штрафи

Адміністративні штрафи зможуть накласти за:

• використання заборонених пластикових пакетів — від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 17 000 грн), повторне порушення протягом трьох років — від 17 000 до 34 000 грн;
• безоплатне розповсюдження надтонких, тонких чи оксорозкладних пакетів — від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн), повторне порушення протягом трьох років — від 3400 до 8500 грн.

Втім, спочатку Держпродспоживслужба буде змушена провести низку перевірок і документально зафіксувати факти порушень (використання чи розповсюдження). Після цього складатимуть окремий акт у двох примірниках, який повинні підписати працівники контролюючого органу та порушник.

Держпродспоживслужба протягом 15 днів має розглянути акт порушення та винести постанову про штраф. Цей штраф потрібно сплатити теж протягом 15 днів із дня отримання копії постанови. Потім копію квитанції про сплату потрібно надіслати до Держпродспоживслужби. Крім того, порушник має право звернутись до суду й оскаржити постанову.

Коли документ набирає чинності

Закон про заборону пластикових пакетів спочатку має підписати президент Володимир Зеленський.

Через пів року після його опублікування закон набирає чинності, крім окремих його положень. Втім, заборона надтонких, тонких і оксорозкладних пакетів та штрафи за їх використання запрацюють лише через дев’ять місяців (із 1 січня 2022 року).

Водночас до 1 січня 2023 року діє дозвіл на використання пластикових пакетів для пакування м'яса, риби та сипучих продуктів. Але автори законопроєкту не вказали, як пакуватимуть ці продукти потім.

Для реалізації цього закону Кабінет міністрів України має ухвалити ще низку нормативно-правових документів.

Світова практика: Європа та США

Понад 33 країн світу цілком відмовились від використання пластикових пакетів, ще 53 країни — частково або ж ввели значний податок на їх використання. Найперше заборону на пластикові пакети ввели в Сингапурі, Новій Зеландії, Грузії, Південній Кореї, Монреалі та Нью-Йорку.

Італія першою серед країн Європейського союзу заборонила пластикові пакети у 2011 році. Там за використання та продаж доводиться платити приблизно 500 євро штрафу (16 685 грн). Водночас у Бельгії не можна продавати та використовувати одноразові пакети завтовшки до 0,015 мм, але жодних штрафів немає.

У 2016 році у Франції заборонили одноразові пластикові пакети та замінили їх біорозкладними, а 3 липня відзначають Міжнародний день без пластикового пакета. Втім, у країні не ввели жодного покарання за порушення.

У країні відмовились від таких пакетів у магазинах, аптеках, булочних та інших торгових точках. Втім, як альтернативу запропонували більш щільні багаторазові пакети, паперові пакети, пакети з певним вмістом матеріалів рослинного походження (наприклад, картопляного або кукурудзяного крохмалю), торбинки або сумки з тканини.

Із січня 2017 року в різних відділах у супермаркетах (фруктів і овочів, рибних, м'ясних тощо) заборонили використовувати найтонші пластикові пакети. Їх замінили паперовими або біорозкладними. Попри заборону, одноразові пластикові пакети продовжують видавати на ринках або в окремих магазинах.

Із 1 січня 2019 року в Молдові набрали чинності поправки до Закону про внутрішню торгівлю, згідно з якими в роздрібній торгівлі заборонили використовувати одноразові поліетиленові пакети.

Спочатку з магазинів мали зникнути так звані товстостінні пакети, товщина яких становить перевищує 50 мікронів. Від початку 2020 року — пакети у 15 мікронів. Із 1 січня 2021 року Молдова цілком заборонила використовувати будь-які види пластикових пакетів, окрім тих, що вироблені з екологічно чистих матеріалів і використовуються для пакування товарів на заводах.

Також у країні заборонили продавати пластикові пакети та пластиковий посуд. А за його реалізацію встановили штрафи у розмірі від 3000 до 4500 леїв (від 4670 грн до 7000 грн) для фізичних осіб і від 6000 до 12 000 леїв (від 9340 грн до 18 680 грн) — для юридичних.

Чехія заборонила безоплатне розповсюдження пластикових пакетів, окрім продажу овочів і фруктів у пакетах, а також хлібобулочних виробів. Втім, продавці таких товарів повинні сплачувати податок 230 євро (приблизно 7635 грн) з кожної тони реалізованих пакетів.

Греція також запровадила екологічний податок для продажу пластикових пакетів для тих, хто їх розповсюджує. За кожен реалізований пакет потрібно заплатити 0,09 євро (три гривні). У Швеції такий екологічний податок становить від 0,03 до 0,66 євро (від 1 до 22 грн) за кожний реалізований пакет.

Водночас Німеччина заборону на пластикові пакети вводить лише у 2022 році. Зокрема ті пакети, товщина стінок яких становить від 15 до 50 мікрометрів. Втім, тонкі пластикові пакети дозволені для овочів і фруктів. Як альтернативу пропонують сумки із тканини, кошики для покупок і контейнери для м'ясних і молочних виробів.

США.  У штаті Нью-Йорк 1 березня 2020 року набрала чинності заборона на використання одноразових поліетиленових пакетів задля зменшення кількості відходів. Відтоді в магазинах, супермаркетах та інших торговельних точках перестали видавати безплатні целофанові пакети, замість цього покупці можуть купити паперові сумки.

У штатах Каліфорнія, Гаваї, Вермонт і Мен теж діють закони, які забороняють використовувати пластикові пакети.

Від 22 квітня 2020 року закон набув чинності у штаті Мен, у Вермонті — з липня 2020 року. Водночас у штаті Вермонт заборонено розповсюджувати не лише пакети, але й надавати пластикові мішалки та соломинки для напоїв. Також не можна використовувати пластикові стакани, виносні харчові контейнери, виготовлені з пінополістиролу.

Водночас у Чилі (Південна Америка) відмовлятись від пластикових пакетів почали з 2018 року. Тоді їх заборонили у супермаркетах. Із серпня 2020 року їх заборонили остаточно та встановили штраф. За продаж одного такого пакету магазин має заплатити до 250 тисяч песо (приблизно 340 доларів, або 9300 грн).

Чим замінити пластикові пакети 

Щороку кожен українець використовує приблизно 500 поліетиленових пакетів, а в ЄС цей показник наближається в середньому до 90 пакетів. Усього приблизно 6 % їх загальної кількості пізніше були направлені на перероблення.

Так, замінити пластикові пакети пропонують біорозкладними. Це теж пластикові пакети, але вони можуть розкладатися за допомогою мікроорганізмів на елементи природного походження. Такі пакети мають відповідати національним або європейським стандартам, а утилізуватися — шляхом компостування або біорозкладання.

Автори законопроєкту у пояснювальній записці зазначили, що Україна має потужності для виробництва біорозкладних пакетів, але на них зараз немає попиту. Тому встановлення заборони на розповсюдження звичайних пластикових пакетів, окрім надзвичайно позитивного впливу на стан довкілля, буде стимулювати попит на виробництво біорозкладних пакетів, що здешевить їх для споживача.

Нагадаємо, що Рада підтримала законопроєкт, який підвищує вимоги до харчової упаковки.