Юрист розповідає, чи є медичною таємницею вакцинаційний статус народних депутатів

У МОЗ відмовилися повідомити, скільки й хто з депутатів Верховної Ради вакцинований, посилаючись на медичну таємницю, хоча раніше запевняли, що інформація про вакцинальний статус людини не є медичною таємницею.

Чи справді вакцинальний статус нардепів є медичною таємницею? Про це GreenPost розповіла адвокат, кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільноправових дисциплін ЕПФ ОНУ імені І.І. Мечникова, член Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, член Комітету з сімейного права НААУ, член Європейської асоціації медичного права Вікторія Валах.

Юристка пояснила, що згідно чинного українського законодавства вакцинальний статус народних депутатів є складовою медичної таємниці. Так, відповідно до ст. 32 Конституції України, «ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини». Своєю чергою, Цивільний кодекс України у ст. 286 встановлює, що «фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи. Фізична особа зобов'язана утримуватися від поширення зазначеної інформації, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків або з інших джерел». Подібне положення міститься у ст. 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров‘я»: «Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта».

Однак вона наголошує, що водночас слід ураховувати те, що відповідно до п. 37 ст. 1 закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» народні депутати є національними публічними діячами, що позначається на їхньому правовому статусі у медичних правовідносинах. Згідно п.7 Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя публічними фігурами є особи, які обіймають державну посаду і/чи користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті чи то в політиці, економіці, мистецтві, соціальній сфері, спорті або в будь-якій іншій сфері.

«Публічні люди є невід’ємною складовою демократії, оскільки вони долучаються до загальнодержавної та/або загальносвітової дискусії і диктують напрямок розвитку суспільства. Статус публічності зобов’язує таку особу бути відкритим для кожного громадянина країни, позаяк ще в сферу політичних прав входить одержання людиною інформації про стан суспільства, факти із життя публічних осіб і участь у прийнятті рішень. Водночас публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, у більшості випадків з власної ж волі, автоматично збільшує рівень тиску на їхню приватність. Отже, публічні особи можуть зазнавати посиленого втручання у приватне життя, у зв’язку з чим може бути розголошена інформація, зокрема, про стан їхнього здоров’я. 

Нагадаємо, ми писали про те, чи є вакцинальний статус людини медичною таємницею.