«Правильний» і «неправильний» пульс: лікарі розповіли, як просто можна визначити, чи нормально працює серце

Пульс — це ритмічні коливання стінки артерії, які виникають за рахунок зміни наповнення кров’ю артерій під час серцевих скорочень. У нормі частота пульсу відповідає частоті серцевих скорочень.

Нормальний пульс ритмічний, регулярний (тобто пульсові хвилі фіксуються через рівні проміжки часу). Також пульс у нормі має бути симетричним на променевих артеріях обох рук. Асиметричний пульс — ознака серйозних патологічних змін. Як правильно виміряти пульс і про що він може розповісти, інформує «Компендіум».

Нормальною вважається частота пульсу у дорослої людини у стані спокою 60–90 за хвилину.

Повільний пульс — із частотою менше 60 ударів на хвилину — називається брадикардією.

Частий пульс — із частотою понад 90 ударів за хвилину — називається тахікардією.

Регуляція частоти серцевих скорочень є складною. Зокрема, серце має власний водій ритму, його частота збудження становить близько 100 ударів на хвилину. Однак частота серцевих скорочень у спокої, як правило, нижча за власну частоту збудження синоатріального вузла (водія ритму) через вплив вегетативної нервової системи. При цьому парасимпатична гілка вегетативної нервової системи знижує частоту серцевих скорочень і збільшує варіабельність серцевого ритму. Симпатична гілка вегетативної нервової системи збільшує частоту серцевих скорочень і знижує варіабельність серцевого ритму.

Норма пульсу у чоловіків та у жінок

Існують статеві відмінності у частоті пульсу. Як правило, нормальна частота пульсу у спокої у жінок є дещо вищою, ніж у чоловіків. Так, у середньому частота пульсу становить:

• у чоловіків — 60–70 за хвилину;
• у жінок — 70–80 за хвилину.

Норма частоти пульсу у жінок і чоловіків не залежить від віку.

Норма пульсу у дітей

Пульс у дітей різного віку є вищим, ніж у дорослих. Це пояснюється вищою швидкістю метаболічних процесів і пізнім розвитком вагусної іннервації серця (парасимпатичної гілки вегетативної нервової системи).

Таблиця. Норма частоти пульсу залежно від віку у дітей

Якими ж є особливості пульсу у дітей?

• Пульс новонароджених у нормі аритмічний, тривалість пульсових хвиль і пауз між ними нерівномірна.
• Цікаво, що у дітей, які ведуть фізично активний спосіб життя, частота пульсу зазвичай нижча, ніж у їхніх однолітків з гіподинамією.
• Частота пульсу у дівчаток зазвичай є на 3–5 ударів за хвилину вищою, ніж у хлопчиків.
• У підлітків, особливо тих, що займаються спортом, часто відзначають дихальну аритмію.
• У період статевого дозрівання частота пульсу може перевищувати нормативні показники на 10–12 ударів за хвилину.
• Уві сні пульс у дітей сповільнюється (крім перших місяців життя): у дітей віком до 2 років уповільнення пульсу уві сні становить до 10 ударів на хвилину, у дітей віком від 4–5 років — до 15–20 ударів на хвилину відповідно.

Як правильно виміряти пульс?

• У спокої.
• Зазвичай уранці, через 10–15 хв після пробудження, сидячи або лежачи.
• Натще.
• Якщо пульс визначають уперше, необхідно виміряти його на обох руках одночасно для визначення симетричності. Надалі можна проводити вимірювання на променевій артерії лише однієї руки.
• Зазвичай для визначення частоти пульсу підраховують кількість пульсових ударів на променевій артерії протягом 15 с і множать отримане число на 4. Водночас, якщо пульс нерегулярний, неритмічний, необхідно проводити підрахунок протягом 60 с.

Які основні порушення можна визначити під час вимірювання частоти пульсу?

Тахікардія — почастішання частоти пульсу вище 90 ударів за хвилину. Тахікардія може бути симптомом різних патологічних станів і захворювань. Водночас почастішання пульсу може спостерігатися й у здорових осіб. Так, виділяють такі причини підвищення пульсу у здорових людей:

• при психічній напрузі, стресі, хвилюванні, зокрема під час спілкування з лікарем;
• під час і після фізичних навантажень. Підвищення частоти серцевих скорочень під час фізичного навантаження здебільшого пов’язане зі зниженням тонусу блукаючого нерва та підвищенням рівня катехоламінів, що циркулюють у плазмі крові. У дослідженнях показано, що індивідуальні відмінності у підвищенні частоти серцевих скорочень під час фізичного навантаження мають генетичний характер;
• після їди;
• після вживання кави чи чаю;
• при глибокому вдиху в осіб астенічної статури — дихальна аритмія.

При тахікардії хворий може скаржитися на відчуття серцебиття, болю, тяжкості в ділянці серця, нестачі повітря. У пацієнтів з ішемічною хворобою серця тахікардія може провокувати розвиток нападу стенокардії. У хворих із нейроциркуляторною дистонією при тахікардії може виникати біль колючого характеру в ділянці верхівки серця.

У дослідженнях показано, що висока частота пульсу є чинником ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Окрім того, у пацієнтів із серцевою недостатністю висока частота пульсу може призводити до декомпенсації серцевої недостатності та летального наслідку. Таким чином, частота серцевих скорочень є модифікованим фактором серцево-судинного ризику.

У деяких випадках виникає дефіцит пульсу — тобто частота серцевих скорочень є вищою, ніж кількість пульсових хвиль, що визначаються на периферичних артеріях. Це пов’язано з тим, що при окремих скороченнях серця серцевий викид є настільки малим, що пульсова хвиля не доходить до периферичних артерій. Це патологічний симптом, що спостерігається, наприклад, при миготливій аритмії.

Брадикардія — зниження частоти серцевих скорочень до позначки менше 60 ударв за хвилину. Брадикардія може виникати як у здорових людей, так і за різної серцевої й екстракардіальної патології. Так, брадикардія може розвиватися при:

• гіпотиреозі;
• інтоксикаціях;
• захворюваннях міокарда (інфаркт міокарда, кардіосклероз, кардіоміопатії);
• підвищеному тонусі блукаючого нерва (наприклад внаслідок запальних захворювань центральної нервової системи (менінгіт, менінгоенцефаліт));
• первинній артеріальній гіпотензії;
• гіпоталамічному синдромі;
• передозуванні блокаторів β-адренорецепторів, верапамілу, дилтіазему, резерпіну, клофеліну, опіатів і деяких інших препаратів;
• електролітних і метаболічних порушеннях (гіперкальціємія, гіперкаліємія, метаболічний алкалоз) та ін.

При брадикардії пацієнти можуть відзначати загальну слабкість, зниження працездатності, запаморочення, потемніння перед очима, можливий розвиток непритомності, болю в ділянці серця. При ваготонічній брадикардії характерні холодні, вологі долоні. Артеріальний тиск у осіб з брадикардією, як правило, знижений.

Профілактика тахікардії та брадикардії

Специфічної профілактики тахікардії та брадикардії не існує. Рекомендується:

• відмова від шкідливих звичок;
• регулярна фізична активність;
• відмова від зловживання кавою та чаєм;
• дотримання рекомендованих доз лікарських засобів, призначених лікарем;
• своєчасне лікування у разі наявності супутніх захворювань.

Що робити у разі виявлення порушень частоти пульсу? Необхідно звернутися до лікаря (сімейного, кардіолога, терапевта, дітям віком до 18 років — педіатра), пройти додаткові обстеження.

Також ми розповідали, що робити при гострому болю в серці.