Не скрізь діє мораторій на смертну кару: у світі досі використовуються сім видів страт
З континентів планети повністю вільним від цього покарання є лише Австралія з єдиною розташованою на материку державою.
Публічне повішення. Ліберія, 1979 рік. Фото: Fred PM van der Kraaij, CC BY-SA 4.0, commons.wikimedia.org
В українському суспільстві з початком повномасштабного вторгнення точиться дискусія про те, чи не варто призупинити дію мораторію на смертну кару. Тимчасом в Ірані стратили за шпигунство чиновника (який, схоже, справді був британським агентом), вдавшись у XXI столітті до «середньовічної» кари через повішення. І це далеко не найстрашніший спосіб страти з тих, що використовуються досі. Усього їх у сучасному світі сім. У «Дзеркалі» розповіли, як убивають засуджених до страти в різних країнах світу.
Де у світі людей досі страчують
Хоча в Європі ще з середини XIX століття, а в іншому світі після закінчення Другої світової війни намітилася тенденція до відмови від смертної кари, вона все ще досить поширена у світі.
З континентів планети повністю вільним від цього покарання є лише Австралія з єдиною розташованою на материку державою. Майже без страти обходяться Латинська Америка, Океанія та Європа (тут винятком поки що залишається Білорусь). Але в Африці та в Азії використання страти поки що вважається нормою. Загалом приблизно дві третини країн світу скасували смертну кару законодавчо чи обходяться без неї практично (наприклад, запровадивши мораторій виконання вироків). Одним із останніх у січні 2021 року скасував смертну кару Казахстан.
Усього за 2022 рік у світі в 16 країнах було страчено не менше 831 особи (порівняно з 623 стратами в 12 країнах у 2021 році). До цього числа входять лише достовірно відомі випадки страти. Ймовірно, насправді їх було більше, оскільки інформацію з Китаю, Ірану, Північної Кореї, В'єтнаму та Ємену дуже важко перевірити. Зокрема, у КНР інформація про кількість страчених залишається державною таємницею.
У різних країнах сучасного світу передбачено сім варіантів умертвіння людей, засуджених до страти. Це повішення, розстріл, смертельна ін'єкція, обезголовлення, забивання до смерті камінням, ураження електричним струмом та удушення газом.
Повішення
У 2022 році через повішення було страчено не менше 645 осіб. Саме повішення — найпоширеніший вид смертної кари на планеті. Він передбачений в Афганістані, Ірані, Іраку, Кувейті, Малайзії, Нігерії, Судані, Пакистані, Ємені, Єгипті, Індії, М'янмі, Сінгапурі, Шрі-Ланці, Сирії, ОАЕ, Зімбабве, Малаві, Ліберії, Південній Кореї, Японії та інших країнах.
У більшості з них використовується «гуманний» вид повішення, коли тіло засудженого з головою в петлі не просто позбавляється опори, а падає з висоти кількох метрів — у такому разі смерть від розриву шийних хребців і спинного мозку настає майже миттєво. В Ірані й Іраку використовують повішення на «короткій мотузці» — тобто без падіння, коли з-під засудженої до смерті людини просто витягується табурет. У такому разі страчений довше мучиться і помирає від ядухи, перетискання артерій, вен і зворотного нерва. Який спосіб повішення використовується у М'янмі та Сирії, невідомо.
Якщо вірити офіційній інформації, то найбільш активно вішають людей в Ірані, де торік у такий спосіб стратили щонайменше 596 осіб (зокрема 15 жінок). 2020-го публічне повішення людей тут було припинено через пандемію COVID-19. Але в 2022 році влада охоплена протестами країни повернулася до цієї практики і повісила не менше двох осіб у присутності глядачів.
Ще не менше 13 людей торік повісили в Єгипті, 11 — у Сінгапурі, сім — у Кувейті, по чотири — у Бангладеш, Іраку та М'янмі. Двох людей повісили в Південному Судані, по одному в Японії, Сирії, Йорданії, Південній Кореї.
Обезголовлення
У 2022 році за вироком суду у світі було обезголовлено не менше 146 осіб. Обезголовлення як засіб смертної кари не дуже поширене в сучасному світі. Але єдина країна, законодавством якої воно передбачено — Саудівська Аравія — використовує його дуже часто. Тому число страт через обезголовлення все ще велике і поступається у світі лише стратам через повішення.
До речі, ще недавно обезголовлення використовувалося навіть частіше завдяки такому французькому винаходу, як гільйотина. Зокрема, у самій Франції остання публічна кара з її допомогою проходила 1939 року, а 1977-го останнього засудженого гільйотинували всередині в'язниці. Та саудівці вважають за краще рубати голови «по-старому» — мечами (хоча саудівські чиновники отримали право замінювати обезголовлення розстрілом).
Як правило, кат рубає голови засудженим до страти прямо біля будівлі суду. Перед стратою поліцейський зачитує список злочинів, у яких визнано винною людину. Засудженого пов'язують, зав'язують очі, після чого відрубують йому голову мечем. Страта відбувається публічно, причому нерідко деякі глядачі, вражені подією, непритомніють.
У Саудівській Аравії страчують і жінок. Наприклад, у 2011 році тут позбавили життя індонезійську покоївку, яка зарізала свого саудівського роботодавця ножем за його постійні образи та заборону повернутися додому, щоби побачити родину. Втім, жінок у Саудівській Аравії зазвичай не обезголовлюють, а розстрілюють або забивають до смерті камінням (якщо на смерть засудили за подружню невірність).
Як розповідав в інтерв'ю Бі-бі-сі один із катів Саудівської Аравії, до його обов'язків входить відвідування родичів жертв злочинців, засуджених до страти. Якщо кату вдається переконати родичів вибачити засудженого, це може призвести до збереження його життя.
Крім обезголовлення, саудівські кати за менш тяжкі злочини рубають руки та ноги.
Розстріл
Він географічно поширений набагато ширше за обезголовлення, але застосовується помітно рідше. У 2022 році за вироками суду у світі було розстріляно не менше 22 осіб у п'яти країнах. Лідер тут Сомалі (19 випадків), розстрілювали людей також у Ємені та Палестині.
Крім цих країн, розстріл як смертну кару передбачено законодавствами Білорусі, Бахрейну, В'єтнаму, Катару, Китаю, Нігерії, Північної Кореї, Тайваню, Індонезії, ОАЕ, Саудівської Аравії, деяких штатів США, а також низці інших країн (у деяких згадується в законодавстві, але не застосовується — наприклад, у Росії). Найчастіше розстріл проводиться за допомогою пострілу з пістолета чи іншої індивідуальної зброї в потилицю.
В Індонезії використовують розстріл стрілецьким підрозділом. У такій страті беруть участь 12 стрільців, причому гвинтівки лише трьох із них заряджаються бойовими патронами (щоб полегшити совість стріляючих — у такому разі ніхто з них не знає, хто саме робив смертельні постріли). Вогонь ведеться з відстані 5-10 м. Засудженого одягають у білу сорочку, до страти його веде священик. Потім питають, чи хоче він бути розстріляним стоячи, сидячи або перебуваючи на колінах, після чого лікар намащує відмітку на сорочці в районі серця — туди ціляться солдати. Стрілки відкривають вогонь за командою. Якщо після їхнього залпу засуджений до страти живий, командир підрозділу добиває його пострілом у скроню.
За інформацією правозахисників, у Північній Кореї людей розстрілюють за допомогою зенітних знарядь, а також, можливо, мінометів і навіть вогнеметів.
Смертельні ін'єкції, електричний стілець і газові камери
Три ці види страти «доступні» для засуджених у різних комбінаціях у різних штатах США (при тому, що в 23 штатах з 50 смертна кара скасована, а ще в трьох діє мораторій). Але фактично у 2022 році тут використовувалася лише смертельна ін'єкція: відомо про 18 таких страт у Сполучених Штатах.
Задушення газом або страта на електричному стільці в сучасних США можуть бути використані в деяких випадках на вибір ув'язненого. Наприклад, якщо він вирішить, що ін'єкція не підходить. Останній випадок страти за допомогою газової камери стався 1999 року в Арізоні. На думку журналістів, засуджений до смерті громадянин Німеччини Карл-Хайнц Лагранд міг вибрати газ навмисне, щоб викликати асоціації, пов'язані з використанням газових камер нацистами під час Голокосту.
Смертельні ін'єкції, окрім США, передбачені законодавством Китаю, Гватемали, Тайваню, Філіппін — але про випадки таких страт у цих країнах у 2022 році невідомо.
Побиття камінням
У деяких ісламських країнах законом передбачено страту людини за допомогою закидання до смерті камінням. До них належать Афганістан, Іран, Ємен, Нігерія, Пакистан, Саудівська Аравія, Судан, Об'єднані Арабські Емірати та деякі інші країни. Крім того, в окремих країнах, наприклад, у Сомалі, така форма страти практикується громадами на недержавному рівні.
Страта через побиття камінням передбачена традиційним ісламським правом (шаріатом) за «незаконні» сексуальні стосунки (тобто подружню зраду). Зокрема, згідно з нормами, прийнятими талібами після повернення до влади в Афганістані, до смерті слід забивати камінням людину, яка перебуває в шлюбі і вступила в позашлюбний зв’язок. Із 2021 року це можуть бути як жінки, так і чоловіки — раніше забивання камінням вважалося в Афганістані жіночим покаранням.
У 2022 році таких випадків не зафіксовано, але в липні The Guardian повідомила, що в Судані до смерті через побиття камінням за перелюб засудили жінку. При цьому вказувалося, що більшість таких вироків після апеляції у Верховному суді країни відхиляються.
В Ірані на забивання камінням у 2002 році було накладено мораторій, але з 2006 по 2010 рік було страчено не менше шести осіб. У кримінальному кодексі країни описано процедуру побиття камінням до смерті. Відповідно до неї, засуджений на смерть чоловік перед розправою закопується в землю до пояса, а жінка — до рівня грудей. Розмір каменів, що використовуються для забивання до смерті, повинен бути не надто великим (не таким, щоб засудженого можна було вбити одним або двома кидками).
Хоча забивання камінням передбачено саме за зраду, на практиці його можуть застосовувати ширше. У 2012 році щонайменше 14 молодих людей були забиті камінням у столиці Іраку Багдаді за те, що носили одяг і зачіски у стилі емо. Формально держава не брала участі в цьому, але вбивства сталися після того, як МВС Іраку назвало субкультуру емо «сатанізмом» і наказало викорінити її. У Нігерії у 2007 році до побиття камінням засуджували гомосексуалістів. Щоправда, після подання апеляцій їх вдалося скасувати чи замінити різними термінами ув'язнення.
Також ми розповідали про докази численних страт і катувань мирних мешканців: ООН оприлюднила звіт про воєнні злочини РФ в Україні.
