Кораловий лісник Фіджі: коли підвищення температури моря загрожує цілим екосистемам, біолог вирощує новий риф

Уже майже 20 років морський біолог Віктор Боніто бореться за захист вузької смужки берегової лінії на півдні головного острова Віті-Леву острівної держави Фіджі, яка є скупченням вулканічних і коралових островів у південно-західній частині Тихого океану. Про його незвичайну роботу розповідає ZEIT am Wochenend.

Боніто — виходець із США і засновник невеликої природоохоронної організації Reef Explorer Fiji. Він одружився з місцевою жінкою і живе в селі Вотуа. Воно включає неглибокий кораловий риф, який оточує узбережжя острова тонким захисним покривом, приймає силу штормів і розбиває океанські хвилі. Боніто доглядає риф уже два десятиліття і сподівається, що він зростатиме ще довгий час.

Але сьогодні океан поглинув 90 % антропогенного потепління, діючи як гігантська система кондиціонування повітря Землі. Порівняно з доіндустріальним часом тут уже на 0,6 ° тепліше. Наразі його можливості, схоже, вичерпані, побоюються деякі експерти. Цього року температура океану побила рекорди по всьому світу. Температура поверхні за останні кілька десятиліть набагато вища за середню — настільки, що навіть експерти не можуть пояснити таке різке підвищення. У будь-якому разі наслідки драматичні: урагани, подібні до тих, що нещодавно були над Середземним морем, внаслідок яких на Лівію ринули маси води і загинули тисячі людей. Водорості цвітуть, як біля берегів Таїланду, де вони залишили отруєне море, позбавлене кисню. Або хвилі спеки, як біля узбережжя Флориди, де температура води в серпні піднялася вище за 38 °С.

Фіджі розташовані у південній півкулі світу, і зараз тут весна. Найсильніша спека ще не настала.

«Зараз холодно, вода всього 26-27 градусів, але в грудні ми вимірюємо 38, 39, іноді 40 градусів — температура у ванні», — говорить Боніто.

Біолог цього боїться. Тому що цього року регіон уразить Ель-Ніньо — це погодне явище, що відбувається кожні три-сім років, послаблює пасати над тропічною частиною Тихого океану, дозволяючи теплішим водам просуватися на схід через екваторіальну частину Тихого океану.

«Це ще попереду», — говорить Боніто.

Тепер риф у всій своїй красі: ландшафт коралів, які ростуть як могутні скелі і виглядають як мізки, роги та парасольки, оточені зграями блискавично-блакитних риб. Територію патрулюють баракуди, схожі на торпеди, риби-папуги пасуться на водоростях, а риби-клоуни захищають свої морські анемони від будь-кого, хто підійде надто близько.

Корали — це книдарії, які витягують свої щупальця у воду й утворюють партнерство з мікроводорістю, які називаються зооксантелами. Це симбіоз, що ґрунтується на обміні: зооксантели отримують захист в обмін на харчування коралів речовинами, які вони виробляють у результаті фотосинтезу. Корали міцні. Але якщо стає надто спекотно, вони виганяють своїх «сусідів по кімнаті». Вони втрачають колір і тьмяніють. Тоді корали будуть лише за один крок від смерті.

Вже сталося кілька великих знебарвлень коралів, перша з яких відбулася на початку нового тисячоліття, і багато інших після цього. Вони стають дедалі частішими і важчими і відбуваються тепер майже щороку.

Як деревний розплідник, тільки барвистіший і з рибками

Знебарвлення руйнує екосистеми, які підтримують чверть усього морського життя, хоча вони покривають лише 1 % океану. Корали захищають не лише зооксантели, а й берег від хвиль. Вони є домом для риби, яка забезпечує дохід і білок для мільярда людей. Вони становлять основу дайвінг-туризму. Без коралових рифів Земля виглядала б інакше. Як саме? Цілком можливо, що люди, народжені сьогодні, можуть дізнатися це: прогнози показують, що 99 % усіх коралових рифів можуть загинути при потеплінні на 2 °С.

Однак корали не зовсім безпорадні перед температурою. Вони можуть зносити різницю понад 10 °, деякі з них краще за інші.

Боніто хоче цим скористатися. Після кожного знебарвлення він пірнає з трубкою і дивиться, які коралові стручки пережили спеку. Він відламує від них шматки розміром із палець і переносить їх на захищені ділянки рифу.

«Ми називаємо їх станціями розмноження», — говорить Боніто.

Океани в лихоманці

Біолог часто бачив, як хвиля спеки обрушувалася на корали, про які він дбав роками. Риф, який зараз здоровий, може втратити половину своїх коралів протягом двох-трьох тижнів. Гинуть не тільки вони, а й безліч риб, які перестають отримувати достатньо кисню, мідії, краби та морські равлики.

«Я бачу, як робота, якій я присвячую своє життя, зникає протягом кількох тижнів», — говорить Боніто.

У підводній станції розмноження натягнуті мотузки, на яких корали можуть рости. Схоже на деревний розплідник, тільки барвистіший і з рибками. Через рік, коли шматочки коралів сягають розмірів кульки, Боніто збирає їх і приклеює до морського дна бетоном.

«Ми робимо це 50-60 днів на рік», — говорить він.

Метр за метром він працює, щоб запобігти загибелі коралів. Це допомагає рифу відбирати витривалі корали, які потім створюють популяції, здатні протистояти періодичній спеці. Якби це був ліс, Боніто можна було б назвали лісником.

Його успіхи вражають. На ділянці рифу, засадженому більше десяти років тому, серед оленерогих коралів шпурляють хромово-блакитні риби, повз пропливають риби-труби, а в невеликих печерах підстерігають видобуток бабки.

«Круто, правда? Інакше тут була би просто кам'яниста земля», — каже Боніто.

Окрім того, сільська громада заборонила риболовлю деяких рифах. І тому тут більше коралів, більше риб, більше квітів. Проте Боніто знає, що його робота сама собою не зможе врятувати корали в довгостроковій перспективі. Вони виживуть лише в тому випадку, якщо кліматична криза буде обмеженою. Доти «кораловий лісник» може хіба що виграти час для рифів.

Також ми розповідали про 10 продуктів, які ми скоро не зможемо їсти через зміну клімату.

Тимчасом літо в Україні триватиме щонайменше чотири місяці — кліматолог.