Київводоканал на своїй офіційній сторінці у Фейсбук навів «три факти на користь того, чому вода з-під крану краща за бутильовану». У повідомленні киянам гарантують якість і безпеку, адже «вода, що подається Київводоканалом, проходить усі необхідні стадії очищення та знезараження, за її якістю постійно слідкують наші фахівці як у процесі водопідготовки, так і у контрольних точках міської мережі».
«Якість водопровідної води відповідає чинним ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», тому вода з-під крану точно буде чистою та безпечною для здоров’я. Дешева бутильована вода або та, що продається на розлив, часто не очищується належним чином, а виробники не дотримуються необхідних стандартів її виготовлення та не мають дозвільних документів», — запевняє Київводоканал.
У повідомленні закликають не переплачувати за бутильовану воду.
«Вода, яку ми подаємо у домівки киян, відповідає Державним санітарним нормам і є цілком безпечною. Крім того, 40 % води в місті вже знезаражується без участі хлору, тому така вода ще більш якісна, смачна та не має сторонніх запахів. І вже зовсім скоро нові технології поширяться і на решту 60 % води», — обіцяє Київводоканал.
Окрім того, у повідомленні йдеться, що вода, яка централізовано подається у домівки киян, має природній склад мінералів, необхідний для організму людини.
«А бутильована вода, що є у продажу, у багатьох випадках майже не містить природних солей кальцію та магнію, а це небезпечно. Систематичне вживання винятково дистильованої або близької до неї води може призвести до низки захворювань, пов’язаних із порушенням водно-сольового балансу організму», — застерігає Київводоканал.
У коментарях до цього посту кияни та гості столиці висловили припущення, що копірайтер, який написав такий текст, обпився води з Київводоканалу. Коментатори діляться власним досвідом користування водою з київських кранів. Розповідають, що вона жовта, смердить диким собакою чи річковими водоростями, може містити іржу та слиз, та й на смак гидка, і чайник від неї доводиться довго відмивати, ванна відмивається тільки агресивною хімією, а крани розсипаються, бойлер за півроку приходить у непридатність.
«Вода має запах сірководню. Якщо протягом тижня не мити умивальник, ванну та унітази з хімічними засобами, то вся сантехнічна кераміка набуває рудого кольору. Після прання білизна білого кольору стає сірувато-жовтою. Про використання води такої якості в харчових потребах не може бути й мови, це небезпечно для здоров’я та життя людини», — йдеться в одному коментарі.
«Фільтр-глечик вже за два дні стає рудим ізсередини до фільтра, і повний якихось часток піску», — стверджують в іншому коментарі.
Ми попросили прокоментувати для GreenPost заяву Київводоканалу бактеріолога, лікаря-нутриціолога Анну Мельник. Вона висловила припущення, що таким чином Київводоканал хоче заохотити людей пити воду з крану, щоби безкоштовно провести дослідження зростання кількості гострих кишкових захворювань («тим паче зараз липень»), або ж стояла мета спонукати людей припинити купувати бутильовану воду («але виробників багато, тому важко сказати, проти кого це»).
Анна Мельник скептично ставиться до твердження, що якість води в київських кранах гарантована дотриманням стандартів.
«Якщо у нас перевіряють воду за 20 параметрами, то в Європі їх понад 100. І навіть якщо припустити, що справді «якість водопровідної води відповідає чинним ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» — то далі ця вода йде трубами. Вам розповісти, які труби в Києві? Спустіться у підвал вашого будинку, пригадайте, скільки йому років, скільки років трубам, прикиньте товщину шару іржі, бруду та бактерій, які там живуть — вони жодного стосунку не мають до очищення води на центральній системі», — говорить бактеріолог.
Анна Мельник зізнається, що її трохи шокувала фраза «40 % води у місті вже знезаражується без участі хлору, тому така вода ще більш якісна, смачна та не має сторонніх запахів». Адже 40 % — це майже половина. Нутриціолог нагадує, що якщо закип’ятити хлоровану воду, то виходить ще гірше, — утворюються ще більш небезпечні для організму хлорорганічні сполуки, які не виводяться з людського організму.
«Відомо вже років 20, що вода у крані — технічна, і нею не рекомендується вмиватися та мити посуд, про пити навіть не йдеться. Те, що почало щось поліпшуватися, — це добре. Я живу в Запоріжжі та згадую, що справді забула запах хлору, але думки її пити в мене не виникає, і коли я наливаю собаці з крану, то щоразу думаю: треба би йому очищену дати.
Коли я працювала у баклабораторії, ми робили бакпосіви води або з центрального водопостачання, або водозабору з певних кранів. І от коли я сіяла воду, зайшла лікар із хімлабораторії і сміючись сказала: «Ми робили хімічний аналіз — тут ваші бактерії не виживуть». Ніхто не може гарантувати якості, і хто взяв на себе відповідальність писати цю статтю — я не знаю», — говорить Анна Мельник.
Однак нутриціолог бачить у заяві Київводоканалу і смішний момент — твердження, що, мабуть, воду очищують погано, але вона дистильована.
«Тут або до розумних, або до вродливих. Масивні фільтри, якими очищують воду тоннами, працюють за принципом зворотного осмосу: протискаються тільки молекули води, вона справді практично дистильована. Але шкода дистильованої води — це більш ніж смішно. Вам гарантують, що в київському крані співвідношення мінералів відповідає потребам вашого організму? Вода тим і відрізняється, що вона універсальний розчинник. Як нутриціолог я знаю, що ми з водою та їжею не отримуємо необхідного, тому, думаю, що саме додати до щоденного раціону, аби отримати всі необхідні вітаміни, мінерали, мікро- та макроелементи. Але до води це не має жодного стосунку, і що вона чистіша, то краще», — говорить Анна Мельник.
Нутриціолог нікому не рекомендує пити кип’ячену воду. Вона наголошує: питна вода — некип’ячена, природна мінеральна негазована або лікувальна мінеральна вода (вона має підбиратися фахівцем або ж ви просто, знаючи свій діагноз, вибираєте воду для поліпшення функції нирок, зниження/підвищення кислотності).