6 квітня відзначають Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку та Всесвітній день фізичної активності. Здавалось би, загальновідомо, що фізична активність дуже корисна, але так само словосполучення «спортивна травма» теж постійно на слуху, та й спортсмени відомі не лише своїми досягненнями, а й різними неприємними діагнозами… Що слід знати про спорт і фізичну активність до того, як вона перестане бути корисною? Про це GreenPost розповів практикуючий психолог, заслужений тренер України, доктор педагогічних наук Борис Максимчук.
— Почнімо з того, як спорт узагалі впливає на мир і розвиток?
— Перше, на що я хочу звернути увагу, — це згуртування та співпраця. Спорт дійсно об'єднує багато людей з різним досвідом, культурами та поглядами, створюючи атмосферу єднання та спільної мети. Багато країн працюють спільно, щоби створити певні умови — як в окремих регіонах, так і в усьому світі разом. Командні види спорту окремо сприяють розвитку співпраці, комунікації та лідерства — як між окремими командами, так і в команді всередині. Міжнародні спортивні події, такі як Олімпійські ігри, чемпіонати світу, чемпіонати Європи, чемпіонати континентів дають можливість країнам налагодити зв'язки та співпрацю.
Спорт може використовуватися як інструмент дипломатії та мирного вирішення багатьох міждержавних і внутрішньодержавних конфліктів. В історії співпраці між країнами є багато таких прикладів, коли напередодні, наприклад, Олімпійських ігор, була використана максимальна дипломатія. Спільні спортивні змагання теж дають можливість людям із ворогуючих країн налагодити діалог і співпрацю. Спорт може допомогти подолати стереотипи та ворожнечу, сприяючи порозумінню та повазі. Протягом багатьох років виділися певні принципи роботи між країнами, певні правила, які дають змогу працювати в напрямку розвитку спорту, що дає можливість вирішенню багатьох конфліктів.
— Чому спорт — це часто аж ніяк не про здоров’я? Як займатися фізичною активністю так, аби це було на користь?
— Дійсно, фізична активність, що є основою спорту, покращує фізичне та психічне здоров'я людей. Ще Амосов свого часу писав, що природа дуже поблажлива до людини, і людині достатньо на день 20 хвилин фізичних вправ для того, щоби бути здоровою. А якщо займатися двічі по 20 хвилин на день — це взагалі ідеальний варіант. Коли люди кажуть, що немає часу, то вибачте, будь ласка, на 20 хвилин раніше ляжте і на 20 хвилин раніше встаньте — ось вам і 40 хвилин на день фізичних вправ, що дасть змогу вам завжди бути в гарній фізичній формі, завжди в гарному настрої, тому що ті, хто займається регулярно спортом, знають, що, йдучи на тренування без настрою, з тренування повертаються з гарним настроєм.
Спорт дає змогу сприяти розвитку самодисципліни, цілеспрямованості та стійкості. Тому що ті, хто хоче досягнути хоча б якихось результатів у здоров'ї чи в спорті, мають регулярно ним займатися. А якщо це підліток або дитина, то в майбутньому це вплине на розвиток цих якостей, які проявляються в будь-якому іншому напрямку його роботи.
Але спорт має і свої негативні чинники. Тобто тут все гіпертрофоване, коли люди не вміють чесно конкурувати, дуже часто має протилежні дії. Наприклад, спортивні змагання можуть іноді призводити до суперництва, до ворожнечі між країнами та вболівальниками. Також такі речі як корупція, допінг можуть шкодити репутації спорту, здоров'ю та, скажімо так, загалом негативно впливати на суспільство. Тобто все корисне, в гіпертрофованому вигляді може бути зле.
Так, дійсно, спорт — це не завжди про здоров'я, тому що все корисне в малій кількості та шкідливе у великій. Тобто професійні спортсмени часто тренуються на межі своїх можливостей, що може призвести до перевантажень, травм і хронічних захворювань. Надмірне захоплення спортом для непрофесійних спортсменів теж може призвести до травм, це має бути дуже поступово. Також є жорсткі види спорту: бокс, американський футбол, регбі, які пов'язані з дуже серйозними травмами.
Наступне — це допінг. Люди, коли не вміють чесно конкурувати, приймають різні види допінгу, для покращення результатів, але при цьому вони значно гублять своє здоров'я. Допінг може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям, такі як серцеві захворювання, підшлункова, ниркова недостатність, рак, розлади психіки. Допінг — це ніби не залежність, така як наркотична, але психологічно це залежність, коли людина звикла до високих результатів, швидких і високих результатів, які швидко губляться, після того, як людина перестає приймати допінг, і людина психологічно до цього не готова, тому починає знову, знову і знову приймати допінг. Це стосується не тільки професійних спортсменів, а й любителів, які займаються для себе. Часто тренери та інші організатори спорту нехтують здоров'ям самих спортсменів, і будь-якими засобами намагаються довести до перемоги. У великому спорті ніхто нічим не гребує, головне — результат. Комерціалізація спорту призводить до негативних результатів.
Також є така проблема, як недоступність спорту. Багато хто каже, що для того, аби займатися фізичними справами, потрібні гроші, але в дійсності спорт сам собою, фізична культура як така, не потребує якихось грошей... Тобто це можна бігати на свіжому повітрі, що дає найкращу користь, плавати у водоймах, займатися йогою, самостійно займатися — багато вправ можна знайти в інтернеті, є багато інформації. Але разом із тим є дуже дорогі види спорту — взяти, наприклад, ті самі танці, де костюми коштують шалених грошей, виступати на змаганнях без костюму просто неможливо. А немає конкуренції — нема й розвитку в спорті, тому що більшість людей досягають результату тільки завдячуючи конкуренції.