ЗСУ роблять західні танки та БМП схожими на радянські: ось навіщо це потрібно

З початку війни в Україні обидві сторони конфлікту активно модернізують бронетехніку, збільшуючи її можливості. Часто ці поліпшення включають встановлення динамічного захисту — металевих контейнерів із вибухівкою, що додають захищеності. Нині черга дійшла і до бойових машин, поставлених із Заходу, причому частина з них бронюється кустарно, а частина оснащується просто на заводах. «Дзеркало» розповідає, як «по-радянському» покращують європейську й американську бронетехніку, що воює на боці ЗСУ.

Що таке динамічний захист і чому він такий популярний

Що далі, то більше й українські, і російські військові використовують кумулятивні боєприпаси. Влучивши в броню, такий снаряд (або граната, ракета — неважливо) пробиває її спрямованим струменем розплавленого металу, вражаючи екіпаж за бронею.

Номенклатура озброєнь, які використовують такий принцип, дуже широка: протитанкові ракетні комплекси, гранатомети, керовані ракети з гелікоптерів тощо. Причому прилетіти такий снаряд може тепер абсолютно з будь-якого боку, навіть зверху — у дахи російських танків б'ють ракети «Джавелінів», українську техніку вражають баражувальні боєприпаси «Ланцет», а перегонові FPV-дрони з кумулятивними гранатами масово використовуються обома сторонами.

Не панацеєю, але цілком дієвим засобом проти смертоносних боєприпасів залишається динамічний захист (ДЗ). На броню танка чи іншої бронетехніки монтуються сталеві контейнери із зарядами вибухівки всередині (вони нагадують цеглу на броні). При влучанні кумулятивного снаряда в такий блок вибухова речовина детонує, метаючи сталеву пластину і підставляючи її під струмінь — той пробиває саме сталевий лист, а не броню, і втрачає при цьому до 50-80 % потужності. При цьому встановити ДЗ на корпус танка підготовлені фахівці можуть за лічені години.

Недоліки динамічного захисту є: по-перше, він додає сотні кілограмів або навіть тонни до маси техніки — і рухливість бойової машини знижується. По-друге, детонація заряду вибухівки може зашкодити піхоті, яка перебуває поблизу техніки. Втім, судячи з досвіду війни в Україні, покращення захисту залишається пріоритетним для військових — контейнерами ДЗ оснащують і нові російські танки, й українські бронемашини, росіяни встановлюють їх навіть на «мангали».

Динамічний захист вважається своєрідною візитною карткою танків радянської школи — починаючи з 1980-х бронетанковий парк СРСР практично поголовно оснащувався ДЗ. Однак насправді Радянський Союз не був у цій галузі першим. Можливо, втрутився людський чинник — наприклад, головний маршал бронетанкових військ країни у сімдесятих роках Амазасп Бабаджанян заявляв, що жодного грама вибухівки на броні танків не буде, доки він живий.

Винахідником самої ідеї ДЗ вважається німецький розробник Манфред Хельд, перший патент на такий виріб був виданий у США в 1967 році, а першими танками з динамічним захистом, що вступили в бій, виявилися ізраїльські М-48 (1982 року в Лівані). Проте в СРСР та пострадянських країнах ДЗ набула набагато більшого поширення, ніж на Заході чи Ізраїлі, тож установка таких контейнерів почала асоціюватися з певною «совєтизацією» техніки.

Танк Leopard 2 та знаменитий захист «Контакт-1»

Про те, що українські військові можуть «подружити» радянський динамічний захист і західні танки, чутки ходили давно — навесні з'явилося навіть фото німецького танка Leopard 2 з українськими знаками та прапором. Машину на фотографії оснащено контейнерами радянської ДЗ «Контакт-1». Жодних підтверджень, що фото реальне, не з'явилося — швидше за все, це втілення чиїхось фантазій у графічному редакторі.

Тоді ж з'явилися перші знімки реальних експериментів, у яких «Леопардам» додавали динамічний захист. Оборонне видання Defense Express писало, що, судячи з фото, бронюють передню частину корпусу танка та башту спереду та з боків. Автор зазначав, що це цілком робоче рішення — свої Leopard 2A4 (такі ж постачають і в Україну) таким чином покращували в Туреччині. Свого часу власний варіант створили і греки, причому для їхнього комплекту ASPIS використовувалась якраз радянська ДЗ «Контакт-1».

А на початку липня 2023 року в мережі стало поширюватися відео українського «Леопарда 2», що рухається, із встановленим динамічним захистом.

Український військовий оглядач Олександр Коваленко зазначав, що поява динамічного захисту на версії Leopard 2A4, що є в України, логічна — танк має більше вразливих зон, ніж подальші модернізації. Він звернув увагу, що «Контакт-1» розмістили на башті та по бортах, але не стали встановлювати у передній частині корпусу. Загальну масу броні Коваленко оцінив у 1,5 т — з огляду на потужність двигуна танка у 1500 кінських сил, на думку експерта, це не має вплинути на рухливість.

БМП Bradley та єдиний у світі захист BRAT

Кілька днів тому український військовий розмістив у своєму TikTok-акаунті відео тренувань одного зі штурмових підрозділів ЗСУ. На ньому ясно видно дві американські бойові машини піхоти M2 Bradley. Зважаючи на зовнішній вигляд, обидві БМП оснащені контейнерами динамічного захисту BRAT. Це абревіатура від Bradley Reactive Armor Tiles — «Плитки реактивної броні Бредлі».

Технічні характеристики цієї ДЗ невідомі, тому що ніколи не публікувалися. Комплект захисту налічує 96 контейнерів, які встановлюються в лобовій і бічній проекціях машини, а також на башту. Про захисні характеристики відомо лише те, що (за словами розробників) BRAT може протистояти не тільки гранатометам, а й усім сучасним протитанковим комплексам.

Динамічний захист BRAT виготовляють на американських заводах централізовано. Розробляв її оборонний концерн General Dynamics у співдружності із ізраїльським концерном Rafael. На створення комплектів BRAT виділяють десятки мільйонів доларів, а саме виробництво ведеться в ізраїльській Хайфі та місті МакГенрі у США. Вона вже використовувалась у Сирії, Іраку й Афганістані.

Особливість американського динамічного захисту в тому, що це, в принципі, чи не єдина у світі серійна ДЗ, яка встановлюється на бойові машини піхоти. Річ у тім, що порівняно з танками БМП мають дуже тонку броню, це природно. Якщо на ній вибухає контейнер динамічного захисту, то він із високою ймовірністю не тільки відобразить кумулятивний струмінь, а й може проломити бронезахист самої машини. Ще 1990 року в журналі «Вісник бронетанкової техніки» було наведено розрахунки, згідно з якими пластини «Контакт-1» ламають легку броню.

Однак це технічні проблеми, які можна вирішити, й американські інженери це зробили. Подібні роботи ведуться і в Росії — так, у травні 2023 року корпорація «Ростех» повідомила про розробку динамічного захисту для БМП-3, а до цього про її створення чи виробництво рапортували у 2022, 2017, 2006 і навіть у 2001 роках (тобто роботи ведуться вже понад 20 років). Це навряд чи означає, що росіяни принципово не здатні створити подібне (динамічний захист не належить до суперхайтека), але з тих чи інших причин до фронту російські БМП із динамічним захистом так і не дісталися.

Доводиться намагатися встановлювати таку броню кустарним способом — виходить часто посередньо.

Раніше ми писали, що на фронті стають популярними «мангали» на техніці: чому ЗСУ перейняли російську ідею, яка не спрацювала на початку війни.