З рушницею – у дитсадок

Це не жарт. Поки країна шукає способи боротьби з коронавірусом, народний депутат Сергій Литвиненко (фракція «Слуга народу», обраний від 156 виборчого округу що на Рівненщині), шукає способи як легше і більше вбивати диких тварин.

«А що ми зробимо з лисичкою, діти?»

На столі – розібрана двостволка, на стінах – плакати з найефективнішими способами добування звірів і птахів. Десь так я собі уявляю урок або факультативне заняття у початковій школі після ухвалення законопроекту Литвиненка №3200-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, а також боротьби з браконьєрством)». Авжеж, гра «убий зайчика, лисичку, вовчика» буде сприяти гуманному вихованню і любові до природи підростаючого покоління.

Фото  з  соціальних мереж. Застрелена браконьєром рись, чоловік на фото запевняє, що він знайшов звіра вже мертвим і лише виставив фото у соцмережі. 

«Добре, що на сьогодні Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» забороняє пропаганду жорстокого поводження з тваринами, заклики до жорстокого поводження з ними, а також пропаганда мисливства в системі дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти. Бо мені, наприклад, важко уявити, як можна школярам, наприклад, розказувати про способи білування оленя чи козулі, або про те, куди краще цілитися, аби «завалити» кабана», – прокоментувала GreenPost ініціативу нардепа віце-Президент Асоціації зоозахисних організацій України Марина Суркова.

Сьомі граблі

На перший погляд цей проект закону може здаватись навіть позитивним і реформаторським.

Фото: жива - набагато гарніша

«Тут і значне підвищення штрафів, і конфіскація браконьєрських автомобілів, і відповідна кваліфікація єгерів тощо. Та під товстим шаром єлейних змін та доповнень стирчать справжні наміри та забаганки. Їх хитро розміщено на останніх сторінках. Але пан депутат, мабуть, не в курсі, що його ідея це вже не перша спроба проштовхнути проект закону, який би дозволив мисливство на природоохоронних територіях. З 2010 року це вже сьомий! такий законопроект.

Я не відкидаю того, що законопроект розробляла група лобістів полювання, і можливо, Сергій Литвиненко подав його через свою недосвідченість в «кухні» екологічної політики. Але потрібно усвідомлювати що підписуєш та що подаєш», – зазначає експерт Всеукраїнської екологічної ліги Олексій Бурковський.

 

Добити туристичну галузь? Давайте!

Туризм дуже постраждав через пандемію коронавірусу. Але, вочевидь, автору «піф-пафного» закону цього мало. Він хоче добити туристичну галузь. Спроби дозволити стрілянину на заповідних територіях означатимуть зменшення привабливості національних природних парків та біосферних заповідників. Бо хто ж захоче гуляти або займатися бьодвотчінгом (спостереженням за птахами) чи іншими сучасними видами спілкування з природою, якщо ризикуватиме отримати кулю. 

Так-так, нещасні випадки на полюванні, на жаль, – норма для любителів постріляти по тваринам.

У лютому цього року на Рівненщині 52-річний чоловік загинув від пострілу в голову. Син загиблого повідомив поліцію, що це сталося в лісі під час пристрілки нарізного мисливського карабіну. Зброю поліцейські вилучили, розпочато кримінальне провадження за статтею “Вбивство через необережність”. Опитані GreenPost експерти припускають, що це могло статися не під час пристрілки, а браконьєрського полювання.

У листопаді 2019 на Харківщині 45-річний чоловік отримав поранення. Його підстрелили мисливці, коли він збирав хмиз у лісосмузі недалеко від дому. З його тіла витягнуто мисливський дріб.

У жовтні 2019 на Закарпатті чоловік під час полювання випадково застрелив свого товариша. Полювали на сарну. Список можна продовжити, і це тільки ті випадки, про які стало офіційно відомо.

Тепер питання: ви підете на екскурсію у ліс, де водяться отакі стрілки?

Зони беззаконня

Закони України чітко регламентують, коли і на яких тварин можна полювати. У періоди розмноження, наприклад, полювання заборонене. Або коли птахи линяють і не можуть літати тощо.

Ці обмеження надзвичайно дратують любителів кривавих забав. Йдучи назустріч таким дратівливим стрільцям, депутат Литвиненко пропонує створити зони, де можна буде стріляти у кого хочеш і як хочеш. Вони будуть називатися «мисливськими вольєрами». Ось цитата із законопроекту: 

«вольєр мисливський - огороджена територія понад 100 га, створена користувачем мисливських угідь, призначена для утримання, розведення та використання мисливських тварин у напіввільних умовах, у тому числі шляхом добування утримуваних у ньому тварин з використання знарядь і способів полювання. Добувати дозволяється лише тварин, які перебувають у власності користувача мисливських угідь за його дозволом».

Огороджених – тобто ніхто крім власників вольєру туди не потрапить. Шукайте гриби-ягоди у інших місцях, навіть якщо ви їх там збирали з діда-прадіда. Приклади огородження величезних шматків території вже є у наших лісах, хоча називаються вони трохи інакше і завдяки складності створення не надто чисельні. Передати про них відгуки місцевих жителів я не беруся – GreenPost не практикує використання ненормативної лексики. Якщо буде ухвалений законопроект 3200-1, то паркани у лісах стануть масовим явищем.

Але це ще не все. У цих вольєрах пан Литвиненко пропонує відмінити не тільки екологічні закони, а й Закон про мисливське господарство і полювання -  «не вважається полюванням добування, знищення або поранення із використанням знарядь і способів полювання тварин, які утримуються в мисливських вольєрах у межах мисливських угідь та перебувають у власності користувача мисливських угідь». Раз це не полювання, то ніякі обмеження, правила, норми – не діють. Як вдома у курнику: ріж курей скільки хочеш. А не хочеш різати – можеш їх потруїти або голови їм повідкручувати. Твої кури – твої правила. А тут буде так: твої олені – твої правила. Хочеш – стріляй вагітних самок, хочеш – дави джипом. Хочеш – з арбалетом за ними бігай, а хочеш – з автомата шмаляй.

«Фактично це буде криваве місиво без будь-яких обмежень, на скільки вистачить живодерської уяви», – так коментує дану ініціативу Марина Суркова.

Вбиті браконьєрами козулі. Одна з них була кітна... Фото з рейду Держекоінспекції

Сезон тиші у лісах? Відміняється!

Відкрию секрет: народні депутати майже ніколи не пишуть законопроекти. За них це роблять помічники, експерти, громадські організації, професійні спілки та гільдії, лобістські групи тощо. Очевидно, що над текстом цього антигуманного і антиекологічного закону попрацювали об’єднання любителів полювання без правил, які хочуть узаконити браконьєрство. А також – лісорубна мафія, ой, вибачте, лісорубне лобі. Правка, яку внесли ті, хто заробляє на заготівлі і продажу деревини – просто хірургічна. Змінено лише одне слово, але ця зміна розв’яже лісозаготівельникам руки, дозволить рубати коли їм заманеться, без огляду на потреби диких звірів та птахів.

Зараз рубки лісу і багато інших видів діяльності, які викликають значний шум і галас, навесні – початку літа заборонені Законом про тваринний світ:

«У період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах)». (Частина п’ята ст. 39).

Автори законопроекту пропонують слово «період» замінити на «у місцях». І вийде, що рубати-підривати не можна тільки там, де доведено, що це місце масового розмноження диких тварин. Але як бути, наприклад, з чорним лелекою або хижими птахами? У них гнізда розташовані дуже далеко одне від одного. Не масове розмноження? Рубаємо, хай виздихають? Або ті ж ведмежі барлоги, кубла рисі – це ж не колонія граків або гроно шпаківень. Та й у шпаків є обмеження на кількість сусідів.

Тому ця правка – підступна, ієзуїтська як то кажуть. У Державному агентстві лісових ресурсів працював один досвідчений чиновник, який якраз мав таке прізвисько – Ієзуїт. Кажуть, його послуги знову затребувані, вже як консультанта «на громадських засадах». Так що розслаблятися природоохоронцям не доводиться.

Законопроект буде розглядатися на Комітеті з екологічної політики ВРУ. Досі він демонстрував доволі високий професіоналізм і відданість справі охорони довкілля. Сподіваюсь, ці якості члени комітету продемонструють і цього разу.