ЮНЕСКО б’є на сполох: льодовики зникають швидше за прогнози, діяти треба негайно
Не лише загрожує біорізноманіттю, а й створює серйозні ризики для мільйонів людей.

21 березня 2025 року ЮНЕСКО опублікувала новий звіт, який викликав занепокоєння у світової спільноти: льодовики, які є критично важливими для глобальних екосистем і водних ресурсів, тануть із безпрецедентною швидкістю. Документ, розміщений на офіційному сайті організації, під назвою Monitoring of Glaciers and Ice Sheets: A Key to Understanding Climate Change («Моніторинг льодовиків та крижаних щитів: ключ до розуміння змін клімату»), закликає до негайних дій для збереження цих природних об’єктів, багато з яких перебувають під охороною ЮНЕСКО як об’єкти Всесвітньої спадщини.
Що говорить звіт?
Згідно з даними ЮНЕСКО, за останні 20 років швидкість танення льодовиків у таких регіонах, як Гімалаї, Анди й Альпи, зросла на 30 % порівняно з попередніми оцінками. Дослідження, проведене у співпраці з провідними гляціологами, показує, що якщо тенденція збережеться, до 2100 року до 60 % льодовиків, що входять до списку Всесвітньої спадщини, можуть зникнути. Це стосується таких знакових місць, як національний парк Лос-Гласіарес в Аргентині та льодовики в національному парку Ватнайокутль на Ісландії.
Звіт підкреслює, що танення льодовиків не лише загрожує біорізноманіттю, а й створює серйозні ризики для мільйонів людей. Льодовики є основним джерелом прісної води для багатьох регіонів, зокрема в Центральній Азії, де від Гімалайських льодовиків залежить водопостачання понад 1,5 млрд людей. Окрім того, підвищення рівня моря через танення криги може призвести до затоплення прибережних зон, особливо в таких вразливих регіонах, як Мальдіви чи Бангладеш.
Чому це відбувається?
Основною причиною прискореного танення ЮНЕСКО називає глобальне потепління, спричинене викидами парникових газів. У звіті зазначається, що середня температура в гірських регіонах за останні 50 років зросла на 1,5 °C, що вдвічі перевищує середній глобальний показник. Додатковими факторами є забруднення повітря, зокрема накопичення сажі на поверхні льодовиків, що знижує їхню здатність відбивати сонячне світло та прискорює танення.
Що пропонує ЮНЕСКО?
ЮНЕСКО закликає до глобальної співпраці для порятунку льодовиків. У звіті виокремлено кілька ключових кроків:
- Посилення моніторингу. Організація пропонує розширити мережу супутникових і наземних спостережень, аби краще відстежувати стан льодовиків. ЮНЕСКО вже співпрацює з програмою Copernicus Європейського космічного агентства для створення детальних карт танення.
- Зменшення викидів. Уряди країн мають активізувати зусилля для виконання Паризької угоди, зокрема скоротивши викиди CO2. ЮНЕСКО наголошує, що без радикальних змін у глобальній енергетиці зберегти льодовики буде неможливо.
- Локальні ініціативи. У регіонах, де льодовики є джерелом води, необхідно впроваджувати проекти зі сталого водокористування. Наприклад, у Перу вже успішно реалізують програму зі створення штучних водойм для накопичення талої води.
- Освітні програми. ЮНЕСКО планує запустити серію просвітницьких кампаній, аби підвищити обізнаність про важливість льодовиків. Одним із перших кроків стане інтерактивна платформа, де кожен зможе дізнатися про стан льодовиків у реальному часі.
Чому це важливо?
Льодовики — це не просто природна спадщина, а й «індикатори» кліматичних змін. Їхнє зникнення матиме каскадний ефект — від порушення водного балансу до втрати унікальних екосистем, де мешкають рідкісні види, як-от сніговий барс у Гімалаях. Окрім того, льодовики відіграють ключову роль у регулюванні клімату, адже вони відбивають сонячне світло, допомагаючи охолоджувати планету.
Реакція світової спільноти
Публікація звіту вже викликала резонанс.
«Льодовики — це дзеркало нашого майбутнього. Якщо ми не діятимемо зараз, ми втратимо не лише кригу, а й шанс на стале майбутнє», — заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, коментуючи документ.
Водночас екологічні організації, такі як Greenpeace, закликали ЮНЕСКО не лише видавати рекомендації, а й чинити тиск на уряди країн із найбільшими викидами, зокрема США, Китай та Індію.
Більше новин читайте на GreenPost.







