Чому люди купують органічні продукти?
Американські маркетологи, дослідники ринків органічних товарів проводили опитування цільової аудиторії. Причини були схожі, а от основні мотиви різнились:
Українські споживачі органічної продукції теж називають ці пункти. Втім для кожної категорії своя мотивація і свій продукт.
Розуміння потреб споживача – ключ до просування «чистої» продукції агровиробників та розширення ринків. У 2019 році українські виробники зробили якісний ривок та піднялись у рейтингу серед європейських споживачів.
Позиції України на органічному ринку ЄС
В цьму році українські виробники мають приємну новину. Європейська комісія (ЄК) 3 червня 2020 року опублікувала щорічний звіт «Імпорт органічних агропродовольчих товарів: ключові події у 2019 році» .
У документі зазначено, що Україна у 2019 році вийшла на другу сходинку у рейтингу 123 країн-експортерів органічної продукції в Європейський Союз.
Українські виробники значно покращили показники експорту органічної продукції, за 2019 рік вони наростили обсяг з 265, 8 тис. тонн до 337, 9 тис. тонн та перемістились з четвертої сходинки рейтингу на другу.
У 2019 році до ЄС ввезено 3,24 млн. тонн світової органічної продукції, 10% з них – українська продукція, більше тільки у Китаю – біля 13 %.
ТОП-10 країн, які експортували органічну продукцію до ЄС в 2019 році, складають 70% європейського імпорту.
Перша десятка країн-експортерів органічної продукції в країни ЄС у 2019 році, джерело – звіт Єврокомісії
Тренди: що купують в Євросоюзі
Імпорт органічної продукції становить близько 2% загального імпорту агропродовольчих товарів до ЄС. У 2019 році ЄС імпортував на 0,4% більше ніж у попередньому році.
В 2019 році органічних зернових імпортували менше, а тропічних фруктів, олійників, сої та цукру купували більше. Це ключові висновки доповіді про імпорт органічних товарів в ЄС.
Щодо асортименту продукції, то Україна, Туреччина та Казахстан в основному експортували в ЄС органічні зернові (включаючи пшеницю, крім рису). Основний експорт Бразилії та Колумбії – органічний цукор. Основа імпорту з Китаю – органічна олія, а з Еквадору, Домініканської Республіки та Перу експортують тропічні фрукти, горіхи та спеції.
Україна експортувала в Євросоюз:
Також Україна входить до групи найбільших експортерів макухи, фруктових соків та овочів, що є ключовими експортними продуктами. Загалом імпортована органічна продукція складає близько 2% загального імпорту агропродовольчих товарів до ЄС.
Більшість органічних продуктів у 2019 році імпортували Нідерланди (32% за обсягом), Німеччина (13%), Великобританія (12%) та Бельгія (11%).
Органічний ринок України
Щоб формувати і розвивати органічний ринок України та робити наш продукт «видимим» у світі, виробники та партнери зібрались у громадську спілку «Органічна Україна». Наразі це 61 виробник та учасники спільноти, які бажають, щоб «органічний харчовий продукт був на столі у кожного українця».
Президент ГС «Органічна Україна» Олена Березовська відмічає якісний розвиток органічного ринку в Україні. У листопаді 2019 року спілка провела конференцію «Органічна переробка та збут. Нові можливості для готового продукту: бізнес для бізнесу». Зокрема йшлося про створення продукту з високою доданою вартістю.
За 2018 рік кількість операторів ринку, що не лише вирощують продукцію, а й переробляють її, зросла на 15%. Усього ж 60 українських підприємств розвивають перероблення. З’явилися нові органічні продукти – кетчуп, гірчиця, кукурудзяні палички. Більшість продукції орієнтовна на експорт.
Інфографіка створена на основі дослідження органічного ринку, яке було проведено Інформаційним центром «Зелене досьє», ТОВ «Органік Стандарт» та FiBL (Швейцарія) в рамках проекту «Дослідження органічного ринку та підтримка політичного розвитку, що впроваджується за фінансової підтримки Швейцарської Конфедерації.
Міжнародна співпраця
Робота з міжнародними проєктами підіймає міжнародний імідж українського органічного продукту. Виробникам важливо, щоб вони були впізнавані споживачами та партнерами. Особисті контакти також мають велике значення.
Щорічно світова органічна спільнота збирається на Міжнародній виставці BIOFACH. Сім років поспіль українці представляють свою продукцію, національний павільйон поступово розширюється.
В цьому році BIOFACH–2020 проходив 12-15 лютого в Німеччині. Виставка зібрала 3 792 експонентів зі 110 країн світу, вітчизняні виробники теж презентували свої продукти та пропозиції міжнародним споживачам і рітейлерам.
Інформаційний портал OrganicInfo, повідомляє, що Україну представляли 37 компаній, з них – 19 об’єднались в Organic Ukraine Business Hub. Організатори також приймали офіційну делегацію, у складі якої були Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів,
Український павільйон у Нюрнберзі презентував:
Вперше в українському павільйоні працював Офіс з просування експорту України та було організовано офіційні переговори з представниками Єврокомісії, Міністерств інших країн, міжнародними органами сертифікації. Таке представництво значно підсилило позиції українських виробників.
Експортні можливості вітчизняних переробників
Експерти наголошують - органічна продукція практично повністю орієнтована на експорт. При цьому вона вже має попит в українських споживачів.
Більшість органічних продуктів, що імпортуються в ЄС – товари. Вони включають зернові, рослинні олії, цукор, молочні порошки та вершкове масло. Це 54% від загального обсягу імпорту органічної агропродовольчої продукції.
Інші основні продукти, включаючи м'ясо, фрукти, овочі, йогурт та мед, становлять 38% імпорту.
Однак товари та інші первинні продукти мають меншу вартість, ніж перероблена продукція. Оброблена продукція становила 6% імпорту за обсягом, але 11% за вартістю.
В тренді нішові товари
Органічні новинки серед фруктів та овочів – патисони, ревінь, батат. На ринок вийшла фасована органічна лохина та кавуни.
З оригінальних нішових новинок можна виділити, наприклад, квадратні кавуни від «Дунайського аграрія». Виробник каже, що попит на таку продукцію поки формується. Але такі «дизайнерські» ягоди зазвичай замовляють ресторани. Першопрохідцями новації були японські аграрії, які 30 років тому розробили технологію вирощування у пластикових або скляних ящиках. Це ексклюзивний та досить маржинальний продукт. Вартість одного квадратного кавуна доходить до 4 тисяч гривень.
А звичайні органічні кавуни український виробник вже планує постачати у Німеччину та Скандинавію.
Наприклад, у травні цього року команда першого українського кооперативу з вирощування лохини підписала транснаціональний контракт на постачання ягід. У кооперативі повідомили, що мають вже три міжнародних контракти на постачання ягід. Тож, попри коронавірус та розповіді про обмеження експорту, українські виробники працюють та успішно реалізують свій врожай.
Експерти вважають, що органіка вже не бізнес майбутнього, а сучасний тренд, який набирає популярність. Проблема отримання якісних і чистих продуктів зростає з кожним роком. Тож з'являється все більше споживачів, які виважено ставляться до безпечності продуктів на їхньому столі. Саме ці споживачі свідомо обирають органічні продукти та розвивають цей ринок.