Європейський Союз планує зменшити викиди CO2 на 90 % до 2040 року. Чи можливо?
ЄС встановлює нову кліматичну ціль: скоротити викиди CO2 на 90% до 2040 року. Амбітно, але реально?
Прапор Євросоюзу та вітряки та сонячні панелі. Зображення створено ШІ
Світ стоїть на порозі масштабних змін у боротьбі з кліматичною кризою, і Європейський Союз (ЄС) знову демонструє лідерство в цьому процесі. Європейська комісія (ЄК) оприлюднила амбітну пропозицію: скоротити викиди CO2 (вуглекислого газу) на 90 % до 2040 року, що стане ключовим етапом на шляху до досягнення кліматичної нейтральності до середини століття. Ця ініціатива відображає зростаюче усвідомлення того, що дії необхідні вже зараз, адже європейські громадяни дедалі гостріше відчувають на собі наслідки зміни клімату. Як заявила голова ЄК Урсула фон дер Ляєн, «оскільки європейські громадяни все більше відчувають на собі наслідки зміни клімату, вони очікують від Європи дій». Цю пропозицію тепер мають схвалити Європейський парламент (ЄП) та держави-члени ЄС. Подробиці читайте на сайті Європейської комісії.
Амбіції та виклики на шляху декарбонізації
Нова проміжна ціль у 90 % до 2040 року є надзвичайно амбітною, враховуючи, що ЄС вже зобов'язався скоротити викиди парникових газів щонайменше на 55 % до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року. Ця перша проміжна ціль була закріплена у законі ЄС про клімат у 2021 році. Пропозиція ЄК щодо встановлення кліматичної цілі до 2040 року буде передана на розгляд до Європейського парламенту та Європейської ради.
Водночас плани Єврокомісії викликали неоднозначну реакцію. Деякі політики вважають цільовий показник у 90 % занадто високим і потенційно недосяжним. Інші ж висловлюють занепокоєння щодо можливих «лазівок» у міжнародних розрахунках, які можуть підірвати ефективність цих зусиль. Наприклад, згадуються випадки шахрайства з нібито екологічно чистим біопаливом, виробленим на фіктивних заводах у Китаї, що підкреслює важливість надійних та прозорих механізмів контролю.
CBAM та підтримка експортерів
Крім внутрішніх цілей зі скорочення викидів, ЄК також працює над механізмами, що стосуються міжнародної торгівлі та промисловості. До кінця поточного року ЄК запропонує нову схему, яка використовуватиме доходи від Механізму коригування вуглецевих кордонів (CBAM) для підтримки компаній, що експортують товари на зовнішні ринки. На цих ринках конкуренти не несуть витрат на викиди CO2, що може ставити європейських експортерів у невигідне становище.
Ця схема буде пов'язана з поступовою втратою безкоштовних дозволів на викиди, стимулюючи компанії до декарбонізації. За словами комісара ЄС з питань клімату Вопке Хукстри, очікується, що у 2026 році компенсація обійдеться блоку в € 70 мільйонів. Прогнозується, що вуглецевий прикордонний збір ЄС принесе € 2,1 мільярда доходу до 2030 року. Єврокомісія продовжує розробляти цю схему, і вона буде представлена до кінця 2025 року разом із заходами, спрямованими на запобігання обходу іноземними компаніями збору в рамках CBAM.
Позиція металургійної промисловості
Пропозиція ЄК щодо скорочення викидів викликала жваву дискусію серед представників промисловості. Зокрема, Європейська асоціація виробників сталі (EUROFER) прокоментувала плани, наголосивши, що запропонована ціль у 90 % вимагає безпрецедентної трансформації суспільства та промисловості блоку всього за 15 років.
Щоб перехід у металургії став можливим, на думку EUROFER, ЄС має рішучіше реалізувати план дій щодо сталі та металів, забезпечити ефективний торговельний захист від глобальних надлишкових потужностей, доступ до конкурентоспроможної низьковуглецевої енергії та металобрухту, а також водонепроникний механізм CBAM. Генеральний директор EUROFER Аксель Еггерт зазначив, що європейські металурги запланували понад 60 промислових проєктів, які можуть забезпечити значне скорочення викидів до 2030 року, якщо отримають своєчасну та ефективну підтримку. Однак за відсутності належних умов багато ініціатив вже затримуються, а деякі взагалі зупинені.
«У цьому світлі основна ціль у 90% для всього ЄС до 2040 року ризикує виявитися ілюзією, оскільки вона передбачає майже повну декарбонізацію енергоємних галузей промисловості, таких як сталь, транспорту та домогосподарств, всього за 15 років. Це монументальний виклик», — підкреслив він.
Асоціація також піддала критиці програму CISAF, оголошену минулого тижня, зокрема, через значну залежність від національного впровадження. Крім того, в EUROFER прокоментували плани запровадження нового заходу для запобігання ризику витоку вуглецю для експортерів товарів з ЄС, вироблених у секторах CBAM. В асоціації зазначають, що в оголошенні відсутня фактична юридична пропозиція та структура.
Кліматичні амбіції, як зазначає Аксель Еггерт, мають реалізовуватися за допомогою інновацій та інвестицій у Європі, а не через деіндустріалізацію. Це стане можливим лише за умови швидкої підтримки бізнес-кейсу ЄС щодо переходу необхідною сприятливою політикою. Нагадаємо, що Рада ЄС та Європарламент 19 червня узгодили зміни до механізму трансграничного вуглецевого коригування, які є частиною пакету спрощення «Omnibus I», представленого у лютому.
Прагнення Європейського Союзу до амбітних кліматичних цілей відображає нагальну потребу у діях проти зміни клімату. Однак, шлях до декарбонізації є складним і вимагає не лише політичної волі, але й скоординованих зусиль, інновацій та значних інвестицій, щоб уникнути деіндустріалізації та забезпечити справедливий перехід для всіх секторів економіки.
Більше новин читайте на GreenPost.
