Планета на межі — людство викинуло 40,8 гігатонн CO₂

У 2024 році світ встановив новий рекорд щодо викидів діоксиду вуглецю – у повітря потрапило рекордні 40,8 гігатонни CO₂‑еквіваленту. Попри стрімке зростання відновлюваної енергетики, ми все ще зависимо від викопного палива, і це ставить під загрозу кліматичні цілі Парижської угоди. Подробиці уточнені в Transport and Energy, який посилається на звіт Energy Institute.

Що сталося і чому це важливо

За даними Energy Institute, опублікованими в їхньому щорічному огляді, у 2024 році загальний обсяг енергопостачання зріс всіма видами джерел одразу на 2 %, включно з нафтою, газом, вугіллям, ядерною енергетикою, гідро- й відновлюваними джерелами. Проте зростання енергоспоживання призвело до 1 % збільшення викидів CO₂ – до рекордних 40,8 гігатонн.

Це четвертий рік поспіль, коли викиди оновлюють максимум: газ виріс на 2,5 %, вугілля на 1,2 %, тоді як нафтовий сектор зріс трохи менше ніж на 1 %. Незважаючи на домінування викопного палива, сектор ВДЕ продемонстрував значне зростання – на 16 % за підсумками року, дев’ять разів швидше, ніж загальний попит на енергію. Це означає, що сонячна та вітрова енергія нарощують потужності безпрецедентно, однак цього недостатньо, щоб компенсувати викопне паливо.

Міжнародні консультанти з KPMG і Kearney наголошують, що хоча зростання вражає, темпи не відповідають викликам, які ставить COP28 – у рамках домовленостей має бути утричі більше ВДЕ до 2030 року.

Геополітика та клімат: щось більше, ніж енергія

Звіт також звертає увагу на фактори, пов’язані з війною в Україні та конфліктами на Близькому Сході. Вони змінюють потоки поставок газу і нафти, що впливає на ціни й структуру енергопостачання. Тож, навіть при спробах зменшити залежність від викопного палива, несподівані політичні шоки можуть збільшувати використання вугілля та газу.

Крім того, 2024 рік визнано найспекотнішим в історії – середньорічна температура перевищила робочий поріг у 1,5 °C від доіндустріального рівня. Це породжує екстремальні погодні явища та підвищення рівня моря.

Атмосфера на межі: що далі?

Як зазначає дослідження Університету Лідса, обсяг вуглецевого «бюджету» – кількості CO₂, що лишається для утримання температурного підвищення в межах 1,5 °C – майже вичерпано: при поточних темпах він закінчиться протягом трьох років. Це означає, що запущені глобальні механізми кліматичного захисту працюють із запізненням.

Вчені застерігають: без кардинального скорочення викидів, навіть найамбітніші міжнародні домовленості можуть виявитися недостатніми.

Що може змінити гру

Один із ключових способів змінити ситуацію — пришвидшення впровадження відновлюваних джерел енергії, особливо у країнах, що розвиваються. Саме там зростає попит на електроенергію, і ці регіони можуть стати критично важливими для глобального переходу на «чисту» енергію. Доступ до сучасних ВДЕ-технологій, разом із фінансовою та технічною підтримкою з боку міжнародних партнерів, відкриває можливості для справедливого й сталого розвитку.

Іншим вирішальним чинником стане поступове зменшення залежності від викопного палива — передусім вугілля та газу. Як показує статистика, у 2024 році споживання газу зросло на 2,5 %, а вугілля — на 1,2 %. Щоб уникнути ще гірших сценаріїв, уряди мають ухвалювати політичні рішення на користь «зеленого» переходу, навіть якщо це потребує короткострокових економічних компромісів.

Нарешті, вирішальне значення має глобальна політична воля. Без системної модернізації енергетичної інфраструктури, інвестицій у наукові розробки та створення сприятливих умов для екологічного бізнесу, змін не буде. Майбутнє планети залежить від колективного вибору всього людства.

Крихка надія

Водночас зростання ВДЕ слугує джерелом надії — сонячні панелі та вітрогенератори можуть не лише забезпечити чисту енергію, а й змінити енергетичну парадигму. Разом з ними на арену виходять технології накопичення енергії, геотермальні рішення, розвиток водневої енергетики та електрифікація транспорту. Ці зрушення можуть стати каталізаторами трансформацій в усьому світі, якщо їх підтримають на політичному й фінансовому рівнях.

Ситуація критична, але не безвихідна: є ресурси і технології для переходу до низьковуглецевого майбутнього. Потрібні лише політична воля, глобальна солідарність та інвестиції в зелену енергетику. Усе ще можливо змінити — але вікно можливостей стрімко зачиняється.

Більше новин читайте на GreenPost.