Науковці досліджують вплив вибухів та мін на заповідні степи
На замінованих ділянках та поблизу вирв біологи вивчають руйнування ґрунтового покриву.
Як українські науковці досліджують наслідки війни
Науковці Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України дослідили стан заповідних степових екосистем у регіональному ландшафтному парку «Висунсько-Інгулецький», де у 2022 році проходила лінія зіткнення, про це повідомляє видання Frontliner.
Група біологів під керівництвом докторів наук Олександра Ходосовцева, Анни Куземко та Івана Мойсієнка здійснює детальний геоботанічний опис місць влучань снарядів, окопів та колій від важкої оборонної й ворожої техніки. За оцінками вчених, вибухи не лише деформують рельєф і знищують унікальну степову рослинність (де на 10 квадратних метрах може зростати до 100 видів), а й змінюють хімічний склад ґрунту. На пошкоджених ділянках першими вкорінюються інвазійні бур’яни, зокрема амброзія, які витісняють аборигенну флору та червонокнижні види, як-от ковилу чи волошку Пачоського.
Дослідники наголошують, що в Україні залишилося лише 3–4% цілинних степів, які мають високу цінність для всієї Європи. Крім того, бойові дії завдали масштабної шкоди іншим об'єктам природно-заповідного фонду півдня: лише в Національному природному парку «Кам’янська Січ» збитки від пожеж та наслідків підриву Каховської ГЕС попередньо оцінюються у 190 мільярдів гривень. Робота науковців покликана допомогти у розробці майбутніх планів рекультивації та збереження збережених залишків дикої природи.
Більше новин читайте на GreenPost.
