Перший день у дитячому колективі (нехай це буде відвідування дитсадка чи початкової школи) — серйозний крок дитини у самостійне життя, пов'язаний зі знайомством із новими людьми, правилами й обов'язками.
«Здорові люди» розповідають, що відбувається з дітьми у цей період, як їх підготувати та підтримати, і як батькам самим справлятися із тривогою.
Адаптація — процес пристосування до нового середовища й обставин. Для дітей вона відіграє важливу роль, оскільки допомагає вбудовуватися в нові умови, розвивати навички соціальної взаємодії, вчитися спілкуватися з оточуючими та справлятися з викликами, розвивати самостійність і впевненість у собі. У майбутньому такі навички будуть ключовими умовами для досягнення успіху в житті.
Якщо адаптація в дитини проходить не дуже успішно, можуть виникнути емоційні проблеми, поведінкові труднощі, проблеми у навчанні й навіть соціальна ізоляція.
Перехід у нове середовище може стати стресовим для дітей. Вони відчувають страх перед невідомим і тривогу. Висмикування зі звичного життя, відокремлення від друзів або батьків може викликати у дитини емоційний дискомфорт і спротив. У результаті дитяча поведінка іноді стає непередбачуваною й навіть агресивною.
Батькам важливо розуміти, що всі ці емоції є природними в період адаптації. І їхнім дітям особливо потрібна підтримка та розуміння з боку дорослих.
Деяким дітям потрібно на адаптацію більше часу, ніж решті, тому важливо не тиснути на дитину, не порівнювати її з іншими дітьми, а просто дати їй час. Процес адаптації іноді сягає півроку.
Що саме потрібно запитати у вчителя про поведінку вашої дитини:
Придумайте з малюком секретну мову жестів, аби будь-якої миті ви могли повідомити одне одному щось важливе, а ніхто зі сторонніх цього навіть не помітив. Це дасть дитині відчуття захищеності. Наприклад, коли йдете до дитячого садка, тримайтеся за руку. Дитина хвилюється — і ви стискаєте її долоню тричі — це означає «я» «тебе» «люблю».
Виберіть символ, який весь день нагадуватиме йому про вас і про дім. Наприклад, дитина може взяти з собою мамину хустку чи кісник, зберігати їх у кишені чи як браслет на ручці, аби відчувати, що «мама завжди поряд». Або, наприклад, намалюйте на папері серце, виріжте його і покладіть у кишеню. І скажіть, що це нагадування про те, що мама тебе любить.
Придумайте особливий ритуал прощання, наприклад, поцілуйте відкриту долоню, нехай він покладе цей поцілунок у кишеню та спокійно йде на уроки.
Пам'ятайте, що тривога і хвилювання — це природні емоції кожного з батьків, коли його дитина вступає в новий етап життя і переживає адаптацію. Дайте волю почуттям. Дозвольте собі трохи поплакати на лавці поруч із дитячим садком. Дозвольте собі відчути ці емоції, але не дозволяйте їм контролювати вас.
Поговоріть з іншими батьками, які пройшли через такий досвід. Поділіться своїми тривогами. Обмін досвідом і підтримка можуть допомогти вам почуватися менш самотніми.
Для власного заспокоєння візьміть номери телефонів і дайте свій людям, з якими залишається ваша дитина (наприклад, педагогами чи організаторами табору), щоб мати змогу зв'язатися з ними.
І головне — займіть себе іншими справами, щоби відволіктися від тривожних думок. Постарайтеся довіряти дитині та її здатності до самостійності. Пам'ятайте, що це важливий етап її розвитку, і ваша підтримка і віра допоможуть йому успішно подолати всі труднощі.
Більше новин читайте на GreenPost.