Процедурі штучної інсемінації (ШІ) яйцеклітини, як одному з методів боротьби з безпліддям, виповнилося майже два століття. Ідея застосування шприца для введення сперми чоловіка в піхву дружини, належала відомому в наукових колах шотландському хірургу Джону Хантеру (John Hunter). В результаті маніпуляції, ще у ХVIII столітті у жінки настала цілком нормальна вагітність. Попри винахід ЕКО та новітніх методів подолання безпліддя, штучна інсемінація не втратила своєї актуальності і сьогодні. Докладніше про ШІ можна почитати на feskov.ua/services/lechenie-besplodiya/vnutrimatochnaya-inseminatsiya, а тут ми розповімо про те, в яких випадках і наскільки ШІ може бути ефективною.
Якщо раніше під час штучної інсемінації відбувалося введення сперми чоловіка або донора в зону піхви або цервікального каналу, то сьогодні спеціально підготовлена сперма, за допомогою катетера для перенесення ембріонів, поміщається безпосередньо в порожнину матки. Така процедура має назву ВМІ та дає змогу:
Важливою умовою для проведення процедури є наявність і прохідність хоча б однієї з маткових труб пацієнтки.
Якщо не було попередньої стимуляції овуляції, проведення ШІ планується на середину природного циклу. Внутрішньоматкова інсемінація може мати в цей період декілька спроб. З урахуванням обов'язкового ультразвукового моніторингу овуляції, тестів на пік ЛГ, вдається підібрати оптимальний час введення сперми.
З боку чоловіка основними показниками до проведення ШІ є безпліддя, спричинене порушеннями еякуляції, сексуальними розладами психологічного характеру, форми зниження сперматогенезу, можливі проблеми медико-генетичного характеру. В такому випадку, береться донорська сперма.
Донорами сперми зазвичай стають чоловіки у віці, що не перевищує 40 років.
Обов'язкові умови:
За вдалого результату штучного запліднення донорською спермою вагітність вважається досягнутою у природному циклі від власного чоловіка. У донора не виникає жодних зобов'язань і прав на майбутню дитину.
Міжнародні дослідження ефективності технологій, що дають змогу парам подолати безпліддя, показали, що за штучної внутрішньоматкової інсемінації вагітність наступає у 17–20 жінок зі 100. Досвід сотень тисяч реципієнтів свідчить, що найбільшого ефекту вдається досягти з використанням донорської сперми. Якщо позитивного результату не вдається досягти протягом трьох циклів, репродуктологи рекомендують відмовитися від подальших спроб проведення ШІ та застосувати інші методи — ЕКЗ, ІКСІ, ПІКСІ.